Шкільний твір:
Проблема життєвої мети та творчого успіху в п'єсі Антона Чехова «Чайка»
«Чайка» — п'єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п'єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні — Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини. Але в тому, що з нею сталося, є і її провина. Ніна мала мрію — грати на сцені. Цьому були підпорядковані всі її думки і дії. Можливо, раніше вона підсвідомо пов'язувала здійснення мрії з молодим драматургом Костянтином Треплєвим. І що ж? Вистава, в якій Ніна мала роль, за¬знала провалу. Але молода акторка не захищала ані п'єси, ані автора. По суті вона зрадила. Коли її попросили прочитати монолог, вона, «знизавши плечима», відповіла: «Це так нецікаво!» Що приваблювало Ніну в мистецтві? Тільки слава. Не важливо, стане вона письменницею чи артисткою... Аби піднестися над натовпом. І Тригоріна Ніна покохала тому, що він видався їй якимось неземним, майже божеством. Для неї він був втіленням мрій про славу і популярність. Не про служіння мистецтву думала героїня, а про те, що воно може дати їй. Але минули два роки. Молода жінка змінилася, змінилися інші герої. Ніна усвідомила, що зробила не тільки з власним життям, а й життям Костянтина Треплєва. У розпачі вона каже йому: «Навіщо ви кажете, що цілували землю, по якій я ходила! Мене треба убити». Пригадаймо, як Ніна звернулася до Костянтина із словами: «мене тягне до озера, як чайку... Моє серце повне вами». А коли він підстрелив чайку і поклав її до ніг Ніни, вона вже не розуміє його, не розуміє, до чого тут чайка. Ніна трохи лукавить, бо сама порівнювала себе з чайкою. Просто вона розлюбила Костянтина, він її більше не цікавить. Здається, що образ чайки постійно незримо присутній в розмовах дійових осіб п'єси. Пташину в бесіді з Ніною згадує Тригорін, який у свою книжечку записує «сюжет для невеликого оповідання». «Чайка» — так не випадково підписувала Ніна свої листи до Треплєва. В останній розмові вона вже не погоджується з цим визначенням. Ніна згадує давню п'єсу Треплєва, в якій колись грала. Лише тепер вона спромоглася оцінити ті дуже емоційні слова. Наприкінці твору вона, звертаючись до Треплєва, згадує: «Пам'ятаєте, ви підстрелили чайку? Випадково прийшла людина, побачила і знічев'я занапастила». Для Тригоріна — то тільки сюжет для невеличкого оповідання. А Ніна не хоче відчувати себе загубленою. Тепер, коли вона думає про своє покликання, не відчуває страху перед життям. Письменник Треплєв так і не зміг досягти тієї внутрішньої свободи, якої досягла Ніна. «Я все ще ношуся в хаосі мрій і образів, не знаючи, для чого і кому це потрібно», — каже він. У цих словах звучить трагедія митця. Назва п'єси Чехова «Чайка» стосується не тільки Ніни, її сумної історії. Значення символу ширше. Чайка — це свобода, прагнення до вільного польоту, це любов і водночас символ загубленого життя.
по темі:
категорія: зарубіжна література / твори за творчістю Антонa Чеховa / проблема життєвої мети та творчого успіху в п'єсі Антона Чехова «Чайка»
