Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
“и знаЇш, що ти людина (за романом ≤вана Ѕагр¤ного "“игролови") (≤ вар≥ант)
як великого гуман≥ста, борц¤ за справедлив≥сть знають в≥домого украњнського письменника ≤вана Ѕагр¤ного (справжнЇ пр≥звище Ћозов'¤га) у св≥т≥. …ого твори завжди п≥дносили так≥ людськ≥ чесноти, ¤к доброта, в≥рн≥сть обов'¤зку, несхитн≥сть на вибраному шл¤ху, патр≥отизм, чесн≥сть ≥з людьми ≥ самим собою тощо. «а це й страждав в≥н, ув'¤знений, засуджений, висланий до страшного й холодного Ѕјћлагу на ƒалекому —ход≥. “а не зр≥кс¤ письменник своњх переконань, бо знав, що то Ї Ч людина, знав, на що вона здатна, ≥ прагнув у вс≥х своњх вчинках до справедливост≥ перш за все.
√ероњ твор≥в ≤вана Ѕагр¤ного дуже багато мають сп≥льних рис ≥з автором: засуджений ≥ катований, але нескорений јндр≥й „умак ≥з роману Ђ—ад √етсиманськийї; см≥ливий ≥ мужн≥й, здатний на велик≥ вчинки √ригор≥й ћногогр≥шний з роману Ђ“игроловиї. ¬они захищають горде ≥м'¤ людини перед усепоглинаючою машиною тотал≥таризму, ¤ка н≥вечить житт¤ ≥ндив≥дуальност¤м, перетворюючи кожного на гвинтик у соб≥ або знищуючи.
√ригор≥й ћногогр≥шний Ч Ђюнак Ч 25 л≥т, рус¤вий, атлет, ав≥атор тчк... —уджений на 25 рок≥в тчк...ї —уджений т≥льки за те, що любив р≥дну ”крањну над усе й не погоджувавс¤ бути н≥мим гвинтиком сусп≥льства п≥дкорених мовчазних раб≥в. ƒ≥йсно, величезний злочин! “а в≥рить в≥н у ту справедлив≥сть, ¤ка дасть йому можлив≥сть висто¤ти, незважаючи на каторжн≥ муки: сл≥дчий йому Ђвиламував ребра в скажен≥й лют≥... повивертав суглоби... домагавс¤ не з≥знань, н≥, в≥н добивавс¤, щоб той чорт хоч заскавчав та почав ридати та благати його, ¤к то робл¤ть вс≥...ї √ригор≥й т≥каЇ з ешелону смерт≥ ≥ потрапл¤Ї в казково прекрасну, але моторошно небезпечну тайгу. ≤ нав≥ть там, голий ≥ голодний, без жодноњ зброњ, в≥н знаходить сили вижити, ще й в≥дгукнутис¤ на крик людини про допомогу.
ѕопри вс≥ муки √ригор≥й збер≥гаЇ людську подобу, в≥н не обираЇ помсту над усе. ѕомститис¤ треба, але не покладати всього житт¤ на њњ в≥втар. ¬≥н см≥ливо дивитьс¤ у день прийдешн≥й ≥ в≥рить, що все можна зм≥нити, потр≥бна лише витримка й наполеглив≥сть. ≤ дол¤ нагороджуЇ √ригор≥¤ щаст¤м Ч щаст¤м п≥знати справжнЇ коханн¤ до гарноњ, так само мужньоњ, ¤к ≥ в≥н, д≥вчини Ќаталки з родини давн≥х переселенц≥в —≥рк≥в, щаст¤м дос¤гти справжньоњ свободи, коли ти вже не залежиш в≥д примх кат≥в, коли ц≥ кати бо¤тьс¤ тебе ≥ нав≥ть одноњ лише пам'¤т≥ про тебе. ЌемаЇ дл¤ сл≥дчого ћедвина н≥чого страшн≥шого, н≥ж бачити перед собою Ђт≥њ оч≥ з кривавими росинками на в≥¤х, Ч вони сто¤тимуть перед ним в≥чно...ї
ѕ≥д стать √ригор≥ю ≥ його оточенн¤: родина тигролов≥в, ¤ка зберегла найосновн≥ш≥ моральн≥ засади сп≥льного житт¤ Ч любов батьк≥в до д≥тей ≥ повагу д≥тей до батьк≥в, в≥рн≥сть, в≥ддан≥сть. ¬они захищають один одного, вм≥ють в≥рити ≥нш≥й людин≥, навчилис¤ жити в злагод≥ з ус≥ма, вони вм≥ють прощати невдал≥ вчинки ≥нших ≥ турбуватис¤ про природу, вони розум≥ють ц≥нн≥сть людського житт¤.
—аме вони, на мою думку, заслуговують на ≥м'¤ справжн≥х людей, що живуть на земл≥, ¤ка њх годуЇ. ”с≥ ≥нш≥, ¤к то дозорц≥, сл≥дч≥, кати Ч це людолови, той намул, що завжди з'¤вл¤Їтьс¤ там, де бурхлива р≥ка часом застоюЇтьс¤ на м≥сц≥, це п≥на, ¤ка зникне за в≥тром, не залишаючи нав≥ть згадки про себе. ј в пам'¤т≥ залишатьс¤ тигролови, мужн≥ мешканц≥ тайги, ¤к≥ живуть в≥льно, бо в першу чергу мають свободу свого см≥ливого й непок≥рного духу.
по тем≥:
категор≥¤: украњнська л≥тература / твори за творч≥стю Ѕагр¤ного ≤вана / ти знаЇш, що ти людина (за романом ≤вана Ѕагр¤ного "“игролови") (≤ вар≥ант)
