Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
—имвол≥чний образ поњзда (за романом ≤вана Ѕагр¤ного "“игролови") (I вар≥ант)
Ђ...¬ир¤чивши вогненн≥ оч≥, дихаючи полум'¤м ≥ димом, по-тр¤саючи ревом пустел≥ ≥ нетра ≥ вогненним хвостом зам≥таючи сл≥д, лет≥в дракон.ї “ак починаЇтьс¤ роман ≤вана Ѕагр¤ного Ђ“игроловиї. —трашний дракон Ч це поњзд, ¤кий на повн≥й швидкост≥ мчить кр≥зь сиб≥рськ≥ простори на ƒалекий —х≥д. ƒал≥ образ поњзда-дракона автор увиразнюЇ багатьма детал¤ми, посилюючи експрес≥ю: жахлива машина ЂзвиваЇтьс¤ над пр≥рвамиї, входить у тунель, Ђ¤к вогненноокий хробакї, ЂзойкаЇ несамовитої ≥ летить, летить, летить...
ўо ж це за поњзд? „ому автор роману Ђ“игроловиї характеризуЇ його так незвичайно? ¬≥дпов≥дь бачимо дал≥ у текст≥: цей драконї тримаЇ у своњх вагонах тис¤ч≥ замордованих людей, так званих Ђворог≥в народуї. њх вивезли з ”крањни у —иб≥р, в≥д≥рвав
ши в≥д родини, вони приречен≥ на каторжн≥ роботи у суворому неприв≥тному крањ, де, очевидно, зустр≥нутьс¤ з≥ смертю. ÷≥ люди не описан≥, але њх душевний стан талановито показано за допомогою змалюванн¤ њх очей: Ђ р≥зь заіратован≥ д≥ри дивилис¤ тоскно ірона мерехтливих очей, Ч дивились кр≥зь темр¤ву десь на утрачений св≥т, десь туди, де лишилас¤ крањна, ос¤¤на сонцем...ї ѕоњзд р≥дко зупин¤Їтьс¤, а ¤кщо й робить зупинку, то вздовж нього б≥гають озброЇн≥ багнетами нагл¤дач≥. ¬они не дивл¤тьс¤ на бл≥д≥ обличч¤ й мерехтлив≥ оч≥ за заіратованими в≥конц¤ми, њх обов'¤зок Ч сл≥дкувати, чи не вчинено диверс≥њ, чи не вт≥к хто з≥ страшного Ђдраконаї.
ќбраз поњзда Ч символ репресивноњ тотал≥тарноњ системи, ¤ка кидаЇ в тюрми людей, вивозить у спец≥ально облаштован≥ концтабори —иб≥ру. ÷¤ система забираЇ у людей волю, г≥дн≥сть, с≥м'ю, врешт≥-решт, Ѕатьк≥вщину, перетворюЇ њх у раб≥в. якби ж то ц≥ люди були справжн≥ми злочинц¤ми! Ќасправд≥ це Ч безневинн≥ люди, ¤ких тотал≥таризм Ђдавивї нав≥ть не тис¤чами, а м≥льйонами, це так зван≥ Ђкуркул≥ї, Ђбуржуазн≥ нац≥онал≥стиї. —аме ≥з-за таких жорстоких метод≥в ≤ван Ѕагр¤ний пор≥внюЇ тотал≥тарну державу з≥ страшним зв≥ром.
Ќазустр≥ч поњзду-дракону йде ≥нший експрес, м'¤кий, комфортабельний, догл¤нутий, ≥з затишними спальними купе та розк≥шним вагоном-рестораном: Ђћ'¤ко погойдуючись, ¤к у мр≥йному вальс≥, пишаючись шовком ф≥ранок на в≥кнах, мерехт¤чи люстрами, котивс¤ в≥н, н≥би разок блискучих корал≥в, в≥з, заколисуючи, екзальтованих пасажир≥в десь в нев≥домий ≥ вимр≥¤ний, казковий край, в дивне золоте ельдорадо.ї Ѕачимо разючу р≥зницю м≥ж двома поњздами. якщо перший поњзд Ч чорний, гримкотливий ≥ похмурий, то другий Ч затишний ≥ розк≥шний. ≤ не дивно, бо везе в≥н не майбутн≥х каторжник≥в, а ≥нженер≥в, ав≥атор≥в, партпрац≥вник≥в, ударник≥в прац≥ й бюрократ≥в, цив≥льних ≥ в≥йськових... ќдним словом, показана та частина сусп≥льства, ¤ка Ї в≥льною, а отже, два р≥зн≥ поњзди символ≥зують розпод≥л населенн¤ —–—– на дв≥ частини Ч ув'¤знених ≥ в≥льних. ѕасажири комфортабельного поњзда поки не мають ¤рлика Ђворог≥в народуї. јле чи надовго?..
по тем≥:
категор≥¤: украњнська л≥тература / твори за творч≥стю Ѕагр¤ного ≤вана / cимвол≥чний образ поњзда (за романом ≤вана Ѕагр¤ного "“игролови") (I вар≥ант)
