Ўк≥льний (учн≥вський) тв≥р:
ќстап ¬ишн¤ Ч майстер гумору (≤ вар≥ант)
¬идатний украњнський письменник ѕавло ћихайлович √убенко, в≥домий широкому загалу читач≥в п≥д псевдон≥мом ќстап ¬ишн¤, вв≥йшов в украњнську л≥тературу ¤к високоталановитий майстер сатири ≥ гумору.
¬сенародне визнанн¤ ≥ тривала попул¤рн≥сть творчост≥ цього письменника зумовлюЇтьс¤ його р≥дк≥сним талантом, глибоким, тонким знанн¤м народного житт¤, ≥, головне, знанн¤м природи ≥ закон≥в гумору. ќстап ¬ишн¤ вважав, що л≥тература, а передус≥м, гумор, Ч Ђдуже дел≥катна штукаї. ЂЌедобереш Ч погано, перебереш Ч ще г≥рше. “реба, щоб було Ђсаме вразї, Ч казав в≥н, ≥ завжди дотримувавс¤ ц≥Їњ мудрост≥ у своњй творчост≥.
ѕисьменник весь час перебував у робот≥, творчих пошуках, у служ≥нн≥ своЇму народов≥. ѕрот¤гом ус≥Їњ творчоњ д≥¤льност≥ в≥н продовжував ≥ розвивав традиц≥њ рос≥йськоњ ≥ украњнськоњ сатиричноњ класики, традиц≥њ таких визнаний майстр≥в, ¤к отл¤ревський, √оголь, Ўевченко, „ехов, Ћесь ћартович, традиц≥њ народного гумору.
ўоб сатира була справд≥ сатирою ≥ дос¤гала своЇњ мети, тобто служила добру й ≥стин≥, запов≥дав —алтиков-ўедр≥н, треба, по-перше, щоб вона давала в≥дчути читачев≥ той ≥деал, ¤ким керуЇтьс¤ у своњй творчост≥ сатирик, ≥, по-друге, щоб вона ц≥лком ¤сно усв≥домлювала той предмет, проти ¤кого спр¤мовано њњ жало. ≤деалом, ¤ким керувавс¤ ќстап ¬ишн¤, були ≥нтереси украњнського народу, ¤кий на той час будував нове соц≥ал≥стичне сусп≥льство, а предметом, проти ¤кого сатирик гострив своЇ перо, спр¤мовував нищ≥вну силу свого см≥ху, були пережитки старого в св≥домост≥ людей ≥ вороги Ч заруб≥жн≥ ≥ доморосл≥. ” глибинному розум≥нн≥ цього ≥деалу, в ум≥нн≥ дати добре в≥дчути ≥деал читачев≥, у художн≥й майстерност≥ й щирому бажанн≥ боротис¤ за торжество цього ≥деалу ≥ пол¤гаЇ велика життЇстверджуюча сила творчост≥ ќстапа ¬ишн≥.
ѕавло ћихайлович був письменником дуже широкого д≥апазону, письменником д≥йсно багатогранним. ¬ його великому л≥тературному доробку представлено р≥зноман≥тн≥ жанри малоњ прози. ћи зустр≥чаЇмо тут гостр≥ пол≥тичн≥ памфлети ≥ комед≥йн≥ п'Їси, фейлетони Ч р≥зновид сатиричного, викривального жанру на актуальну тему, ≥ опов≥данн¤ дл¤ д≥тей. “акож ¬ишн¤ вв≥в в украњнську л≥тературу й утвердив у н≥й новий р≥зновид гумористичного опов≥данн¤, назвавши його усм≥шкою. ÷≥ опов≥данн¤ вир≥зн¤ютьс¤ лакон≥змом, влучн≥стю, дотепн≥стю, ≥рон≥чн≥стю, ¤к≥ створюють загальну викривальну тональн≥сть твору. Ќа запитанн¤ Ђ«нову усм≥шки?ї письменник переконано в≥дпов≥дав: Ђ“ак! ”см≥шки! ≤ нав≥ть обов'¤зково! Ќе мислю-бо ≥накше переробки всього нашого Ђмедлительногої житт¤ на нове, бадьоре й см≥ливе, ¤к не з добрим гумором, не з рад≥стю! „ого плакати?.. ћен≥ нове житт¤ усм≥хаЇтьс¤! ≤ ¤ йому усм≥хаюсь! „ерез те й усм≥шкиї. ” ќстапа ¬ишн≥ Ї ц≥л≥ тематичн≥ цикли усм≥шок, наприклад, с≥льськ≥, кримськ≥, реконструктивн≥, кињвськ≥, мисливськ≥ тощо, ≥ в них обов'¤зково в≥дчуваЇтьс¤ присутн≥сть автора (в л≥ричних в≥дступах, окремих репл≥ках опов≥дача).
ѕисав в≥н ≥ весел≥ гуморески Ч р≥зновид усм≥шок Ч невелик≥ опов≥д≥ про ¤кусь см≥шну пригоду чи рису характеру людини, ≥ автоб≥ограф≥чн≥ опов≥данн¤, в ¤ких намагавс¤ посм≥хнутис¤ над своњм власним житт¤м, н≥би ≥рон≥чно подивитис¤ на себе збоку.
«начне м≥сце займають мудр≥ й дотепн≥ нариси, в ¤ких осп≥вуЇтьс¤ краса сучасного авторов≥ бутт¤, житт¤ ≥ труд передових людей села ≥ м≥ста, д≥¤ч≥в науки ≥ культури. ¬≥н сам був нев≥д'Їмною ≥ дуже чутливою часткою цього житт¤, сам вийшов з його глибин ≥ тому досконало знав персонаж≥ своњх твор≥в. ¬они прийшли в його фейлетони, памфлети й гуморески також ≥з самого житт¤.
“ворчий шл¤х ќстапа ¬ишн≥ почавс¤ нерано, коли в≥н уже в≥дсв¤ткував своЇ тридц¤тир≥чч¤, але талант гумориста стр≥мко розкв≥тав. ” 20-т≥ Ч на початку 30-х рок≥в XX ст. одна за одною почали виходити зб≥рки його твор≥в Ч Ђ¬ишнев≥ усм≥шки (с≥льськ≥)ї, Ђ–еп'¤шкиї, Ђ¬ишнев≥ усм≥шки кримськ≥ї, ЂЋицем до селаї, Ђ¬ишнев≥ усм≥шки кооперативн≥ї, Ђ¬ишнев≥ усм≥шки закордонн≥ї та ≥нш≥, ≥ вже через к≥лька рок≥в його могутн≥й см≥х заволод≥в серц¤ми м≥льйон≥в читач≥в. ÷ей пер≥од був найб≥льш пл≥дним ≥ найб≥льш ¤скравим у творч≥й б≥ограф≥њ письменника.
ѕевно, немаЇ тем, що њх не торкнувс¤ б у своњй творчост≥ ќстап ¬ишн¤, ≥, зв≥сно, в≥н мусив в≥ддавати данину своЇму часу, в≥дкликатис¤ на злободенн≥ сусп≥льно-пол≥тичн≥ обставини, спр¤мовувати гостре перо своЇњ сатири проти нац≥онал≥зму, рел≥г≥њ, висм≥ювати вади своњх сучасник≥в. —аме цими сюжетами, вз¤тими з самого житт¤, злободенною тематикою, простотою ≥ зрозум≥л≥стю широкому загалу ќстап ¬ишн¤ заслужив глибоке визнанн¤ й попул¤рн≥сть у свого народу. ¬ його усм≥шках присутн≥ й типовий украњнський пейзаж, ≥ украњнський характер, ≥ украњнська поетичн≥сть, ≥ украњнський гумор Ч Ђлукавий ≥ добродушнийї. ¬ його творах, перейн¤тих щирим, життЇрад≥сним настроЇм, соковит≥, р≥знобарвн≥ пейзаж≥ зм≥нюютьс¤ майстерно виведеними д≥алогами, ¤к≥ супроводжуютьс¤ влучними детал¤ми, репл≥ками, описами ком≥чних ситуац≥й. ≤ скр≥зь в≥дчуваЇтьс¤ присутн≥сть автора Ч мудрого, ≥рон≥чного, проникливого, усм≥хненого, ¤кий любить своњх героњв.
—лаву народного письменника ќстапов≥ ¬ишн≥ принесли твори, в ¤ких весн¤ними барвами ≥скритьс¤ викривальний ≥ життЇствердний см≥х. јле таланту його притаманн≥ також поетичн≥сть в ос¤гненн≥ св≥ту, н≥жн≥сть ≥ лаг≥дн≥сть у ставленн≥ до людини, до природи. “ак, наприклад, ќстапа ¬ишню зац≥кавила тема риму, минуле цього краю, чар≥вна природа г≥р ≥ морського узбережж¤, ≥ в 1925 роц≥ з'¤вилис¤ Ђ¬ишнев≥ усм≥шки кримськ≥ї. „итаючи ц≥ усм≥шки. ми бачимо, ¤к факти та под≥њ минулого, географ≥чн≥ особливост≥, побут ≥ звичањ людей набувають доброзичливо-гумористичного осмисленн¤. јвтор розгортаЇ своЇр≥дне художнЇ ≥сторико-краЇзнавче досл≥дженн¤, в усм≥шках Ч жарт≥вливо-гумористичн≥, щир≥ л≥ричн≥ настроњ, а слова опов≥дача ориг≥нально та жарт≥вливо забарвлен≥. ¬игадливий ≥ км≥тливий опов≥дач створюЇ св≥тлу, незлостиво ком≥чну атмосферу. ќбрази-визначенн¤ спрощен≥, подан≥ з ком≥чною на становою: Ђ оли ви дивитесь на море, перш за все спадаЇ вам на оч≥ Ч вода... ѕрийшовши до мор¤, мацаЇте його рукою: воно мокре... –уку в рота Ч солоне, й капаЇ... «начить, вода...ї
Ћ≥ричн≥ в≥дгомони душ≥ на неповторну красу кримських пейзаж≥в, психолог≥чна готовн≥сть до сприйн¤тт¤ м≥сцевих легенд ≥ жарт≥вливо-усм≥хнений настр≥й опов≥дача Ч це складов≥ т≥Їњ гумористичноњ атмосфери, що позначаЇ ≥ мальовнич≥, п≥знавальн≥ усм≥шки (Ђ римська н≥чї, Ђ римське сонцеї), усм≥шки подорожувань та усм≥шки про ≥нтимно-любовн≥ захопленн¤ в≥дпочиваючих, усм≥шки про соц≥ально гостр≥ контрасти та про нелегке житт¤ кримських татар.
¬ його творах ми зустр≥чаЇмо р≥зн≥ типи сел¤н, старих ≥ молодих, чолов≥к≥в ≥ ж≥нок у неспод≥ваних життЇвих ситуац≥¤х. ћова його героњв завжди колоритна, жвава, а њх побут переданий за допомогою ¤скравих, найприкметн≥ших деталей. ’арактеризуючи своњх героњв, письменник застосовуЇ часто вживан≥ народн≥ вислови, присл≥в'¤, приказки. ћи в≥дчуваЇмо, що автор любить своњх героњв, хоч ¤кими б вони не були, тому см≥х ¬ишн≥ завжди доброзичливий, а не зл≥сний ≥ засуджуючий, ≥ тому загальна тональн≥сть його гуморесок Ч св≥тла, сон¤чна.
Ћюбов ¬ишн≥ до людини не стар≥ла, не стар≥ла його любов до р≥дного слова, ¤к не стар≥в ≥ його талант. ƒо останн≥х дн≥в ѕавло ћихайлович був енерг≥йним ≥ д≥¤льним, зустр≥чавс¤ з читачами, подорожував по крањн≥, продовжував свою л≥тературну творч≥сть, ¤ка була дл¤ нього орган≥чною необх≥дн≥стю, Ђйого найб≥льшою пристрастю ≥ найб≥льшою стих≥Їюї.
ћогутн≥й талант ќстапа ¬ишн≥, надзвичайна попул¤рн≥сть його твор≥в мали величезний вплив на творчий р≥ст ц≥лоњ пле¤ди молодих украњнських сатирик≥в ≥ гуморист≥в. Ђќстап ¬ишн¤ вв≥йшов в украњнську л≥тературу ¤к видатний самобутн≥й майстер гумористичного цеху, великий см≥хотворець нашого часу. Ч писав ‘. ћак≥вчук. Ч ≤ слово його чар≥вно-веселе не вмре н≥коли, бо сам в≥н. був живою, рад≥сною усм≥шкою свого великого, безсмертного народуї.
по тем≥:
категор≥¤: украњнська л≥тература / твори за творч≥стю ќстапа ¬ишн≥ / ќстап ¬ишн¤ Ч майстер гумору (≤ вар≥ант)
