Ўк≥льний тв≥р:
¬≥чн≥ проблеми добра ≥ зла в трагед≥њ ¬≥ль¤ма Ўексп≥ра Ђ√амлетї
Ќа початку XVII стол≥тт¤ з≥ткненн¤ св≥ту, в ¤кому панують Ђсила золота ≥ згубн≥ пристраст≥ї, з≥ старим св≥том жорстокого феодального насильства похитнули св≥тлу в≥ру гуман≥ст≥в у торжество добра, люд¤ност≥, чест≥. —аме в т≥ часи англ≥йський драматург ¬≥ль¤м Ўексп≥р створюЇ св≥й найб≥льш ф≥лософський ≥ найпроблемн≥ший тв≥р Ч трагед≥ю Ђ√амлетї. ѕринц √амлет, головний герой трагед≥њ, спочатку постаЇ перед нами ¤к типовий ≥нтел≥гент-гуман≥ст, ¤кий щиро в≥рить в людину Ч Ђнайдовершен≥ше з ус≥х створ≥ньї. —повнений палкоњ любов≥ до житт¤, герой не знаЇ, що його у¤вленн¤ про св≥т ≥ реальне житт¤ Ч р≥зн≥ реч≥. јле невдовз≥ в≥н це зрозум≥Ї, ≥ два суперечливих почутт¤ заволод≥ють його душею. ” знаменитому монолоз≥ √амлета про людину автор показуЇ, що в принц≥ починаЇтьс¤ руйн≥вна боротьба м≥ж ≥деальними у¤вленн¤ми ≥ жорстокою реальн≥стю. Ђўо за майстерний витв≥р чолов≥к! який шл¤хетний розумом! який безмежний хистом! як вражаЇ й дивуЇ доц≥льн≥стю постат≥ й рух≥в! ƒ≥Їю под≥бний до ангела! “¤мою Ч до божества! ќкраса всесв≥ту! Ќайдовершен≥ше з ус≥х створ≥нь!ї ѕ≥дле вбивство батька, непристойне ≥ ганебне зам≥жж¤ матер≥ з лавд≥Їм, в≥роломство придворних, зрада друз≥в ≥ легкодуха слабк≥сть коханоњ Ч все це, наповнюючи душу нестерпними стражданн¤ми, безжально з≥штовхуЇ принца з проблемами реального житт¤. ѕриходить г≥рке усв≥домленн¤ того, що Ђƒан≥¤ Ч тюрмаї, Ђв≥к розладнавс¤ї, час Ђзвихнувс¤ї. Ќе про в≥дплату за особисту кривду чи т≥льки про помсту за вбитого батька думаЇ √амлет; душу його ¤тр¤ть роздуми про необх≥дн≥сть битви з≥ св≥товим злом. јле чи маЇ в≥н на це право? јдже зло живе ≥ в ньому самому: Ђ—ам ¤ б≥льш-менш чесний, та й то м≥г би закинути соб≥ дещо таке, що краще було б моњй мам≥ й не родити мене на св≥т. я дуже пихатий, мстивий, честолюбивий... ћи вс≥ зат¤т≥ пройдисв≥ти...ї як же тод≥ перемогти зло? як допомогти людин≥ стати Ђокрасою всесв≥туї? √амлет звол≥каЇ, страждаючи п≥д т¤гарем вселенськоњ муки, ставл¤чи перед собою фатальне запитанн¤: ЂЅути чи не бути?ї. ” вир≥шенн≥ цього питанн¤ ≥ пол¤гаЇ сутн≥сть трагед≥њ √амлета Ч трагед≥њ особистост≥, ¤ка виразно побачила недосконал≥сть св≥ту. ÷е Ч трагед≥¤ розуму. «в≥дси й скорбота √амлета, ¤кий усв≥домлюЇ, що в боротьб≥ з≥ злом Їдино можливим засобом Ї те саме зло, застосуванн¤ ¤кого викривлюЇ ≥ спотворюЇ найблагородн≥шу мету. ћайже в≥дчайдушний крик вириваЇтьс¤ з грудей √амлета перед зустр≥ччю з мат≥р'ю: Ќе зрадь природи, серце, не дозволь Ќеронов≥й душ≥ вв≥йти в ц≥ груди. ’ай буду ¤ жорстоким Ч та не зв≥ром, хай ранить гостре слово Ч не кинджал. ¬з¤вши на себе особисту в≥дпов≥дальн≥сть за св≥тове зло, за вс≥ недосконалост≥ ≥ стражданн¤ людей на земл≥, гостро в≥дчуваючи свою самотн≥сть ≥ усв≥домлюючи своЇ безсилл¤, √амлет все-таки кидаЇтьс¤ в б≥й ≥ гине ¤к борець, запов≥даючи нам зразок повед≥нки людини ≥ розум≥нн¤ того, ¤кою см≥ливою маЇ бути њњ думка, ¤кими св≥тлими мають бути њњ помисли, й сов≥сть, ≥ душа в боротьб≥ за висок≥ людськ≥ ≥деали. “рагед≥¤ Ўексп≥ра порушуЇ в≥чн≥ прођблеми: суперечн≥сть м≥ж ≥деалом ≥ д≥Їю, метою ≥ засобами њњ дос¤гненн¤, роль особистост≥ в ≥стор≥њ ≥, нарешт≥, сенс житт¤ кожноњ людини.
по тем≥:
категор≥¤: заруб≥жна л≥тература / твори за творч≥стю ¬≥ль¤мa Ўексп≥рa / в≥чн≥ проблеми добра ≥ зла в трагед≥њ ¬≥ль¤ма Ўексп≥ра Ђ√амлетї
