ультура та побут населенн¤ ”крањни
«а час≥в в≥дродженн¤ украњнськоњ культури необх≥дним Ї ≥ знанн¤ тих звичањв ≥ культурних дос¤гнень, що мали м≥сце мимнулих стол≥ть. ќрган≥чно розвиваючись, ц≥ культурн≥ набутт¤ спри¤ли ≥снуванню украњнськоњ нац≥њ у њњ важк≥ ≥сторичн≥ часи, п≥дтримували дух народу у моменти суворих випробувань, що њх зазнавала ”крањна, ≥ Ї нев≥дТЇмною частиною державноњ незалежност≥ ”крањни.
«нанн¤ нац≥ональноњ культури минулих стол≥ть Ї ц≥кавим ≥ з точки зору загальноњ ерудиц≥њ, ≥ дл¤ розум≥нн¤ феномену украњнського народу, що живе на перекрест≥ шл¤х≥в в центр≥ ™вропи ≥ впливаЇ на пол≥тичн≥ под≥њ на всьому континент≥.
¬ межах реферату неможливо розгл¤нути вс≥ аспекти розвитку украњнськоњ культури прот¤гом нав≥ть останнього тис¤чол≥тт¤, але де¤к≥ елементи культури можуть бути не т≥льки ц≥кавими, а й корисними.
1. ѕоселенн¤ та житло.
ультура украњнц≥в за суттю своЇю завжди була ос≥длою, аграрною. “ому основним типом поселенн¤ були села та хутори. ћаксимально враховуючи природн≥ умови, найдавн≥ше населенн¤ територ≥њ ”кра≥ни будувало своњ осел≥ б≥л¤ водоймищ, на захищених в≥д в≥тру д≥л¤нках. ∆ител≥ територ≥њ сучасноњ ”крањни використовували печери та нап≥впечери (п≥зн≥ше використовувалис¤ земл¤нки), ≥нколи буд≥вл≥ ставилис¤ на стовпах, на платформах. ÷≥ типи житла використовувалис¤ пор¤д з≥ звичайними будинками майже до 19 стол≥тт¤. ƒл¤ будуванн¤ використовувались майже вс≥ матер≥али, що могла дати природа Ч дерево, солома, очерет, глина, кам≥нн¤.
‘орма та плануванн¤ поселенн¤ також залежали найчаст≥ше в≥д природн≥х умов та ландшафту. “ак, в арпатах будинки у селищах ставилис¤ безсистемно, на зручних земельних д≥л¤нках. ¬ п≥вн≥чн≥й частин≥ ”крањни переважало вуличне плануванн¤. ≤нколи селища та м≥ста будувались за радиальною системою Ч колами, в центр≥ ¤ких знаходилас¤ центральна торгова площа. Ќа п≥вдн≥ ”крањни, де плануванн¤ часто-густо в≥дбувалос¤ за наказом або п≥д кер≥вництвом адм≥н≥страц≥њ, переважала квартальна форма плануванн¤.
¬насл≥док спри¤тливих погодних умов на б≥льшост≥ територ≥њ ”крањни сформувавс¤ в≥дкритий тип двору. ¬ ньому земельна д≥л¤нка, прилегла до хати, залишалас¤ просто неба. √осподарськ≥ споруди найчаст≥ше були повн≥стю в≥докремлен≥ в≥д житлового будинку (хоча зустр≥чалис¤ ≥ часткове, ≥ повне приЇднанн¤ господарських споруд до житла). ∆итловий будинок знаходивс¤ в глибин≥ двору, часто закритий в≥д погл¤д≥в ззовн≥ деревами та кущами.
∆итло жител¤ ”крањни було двокамерним Ч складалос¤ з опалюваноњ хати, та неопалюваних с≥ней. ѕ≥зн≥ше, в залежност≥ в≥д заможност≥ хаз¤њна, погодних умов, особливостей етнокультурних контакт≥в з ≥ншими народами, почали опалюватис¤ обидв≥ частини житла, або ≥нколи вони мали р≥зн≥ входи. “рикамерний тип житла був в≥домий з XV стол≥тт¤. ¬ такому житл≥ були с≥н≥, хата, та комора. ’ата та комора розташовувалис¤ з р≥зних бок≥в в≥д с≥ней. ≤нколи зам≥сть комори буда друга хата. “аке розташуванн¤ набуло назви хати на дв≥ половини. —т≥ни житла зводились з м≥сцевих буд≥вельних матер≥ал≥в залежно в≥д ресурс≥в та можливостей забудовник≥в. ≤снувало два типи конструкц≥њ ст≥н Ч зрубний ≥ каркасний. ѕерший зустручавс¤ зр≥дка, переважно в районах, багатих на л≥соматер≥али. аркас заповнювавс¤ глиною, перем≥шаною з соломою. ” р¤д≥ район≥в пор¤д з глиною та соломою вживалос¤ кам≥нн¤. ѕ≥длога в хат≥ була також глин¤ною, дощана зустр≥чалас¤ дуже р≥дко.
2. Ќародний од¤г.
”крањнський народний од¤г Ч самобутнЇ ¤вище, що розвивалос¤ ≥ вдосконалювалос¤ прот¤гом стол≥ть, вбираючи в себе дос¤гненн¤ ≥нших культур, водночас не втрачаючи ориг≥нальних ознак.
„олов≥чий сел¤нський од¤г складавс¤ ≥з сорочки до кол≥н, що вд¤галас¤ навипуск та перепо¤сувалась шк≥рТ¤ним або вТ¤заним по¤сом, нешироких штан≥в. —орочка часто оздоблювалас¤ вишивкою. Ќа по¤с≥ кр≥пилис¤ необх≥дн≥ ≥нструменти (н≥ж, греб≥нь). ¬зимку поверх рубахи вд¤гавс¤ хутр¤ний кожух, восени та навесн≥ Ч сукн¤на свита. Ќа ноги од¤галис¤ постоли Ч ст¤гнут≥ шматки сиромТ¤тноњ шк≥ри, б≥льш заможн≥ чолов≥ки Ч черевики, чоботи. ¬олосс¤ р≥зали п≥д макитру. ÷ей вид стрижки поступово зам≥нював розповсюджене в XVЧXVIII ст.ст. гол≥нн¤ голови ≥з залишенн¤м оселедц¤. Ѕороди носили л≥тн≥ чолов≥ки.
∆≥ночий народний од¤г складавс¤ з сорочки, запаски або юпки, кожуха (взимку). ƒ≥вчата запл≥тали волосс¤ в одну або дв≥ коси. ” арпатах заможн≥ ж≥нки також запл≥тали волосс¤ в коси. √олову вл≥тку обвТ¤зували стручкою або хусткою. «ам≥жн≥ ж≥нки обовТ¤зково носили оч≥пок. —в¤тковим взутт¤м були черевики. «деб≥льшого повс¤кденно ходили босон≥ж або у постолах.
” степов≥й частин≥ ”крањни в XIX стол≥тт≥ побутувала фабрична одежа. ¬д¤галис¤ за м≥ським зразком Ч верхн≥ м≥ськ≥ сорочки, пальта, пр¤моспинн≥ свити, кожухи у чолов≥к≥в; сарафани, сп≥дниц≥, кофточки, блузки, пальта Ч у ж≥нок.
3. ’арчуванн¤.
ƒо середини XIX стол≥тт¤ сформувавс¤ господарський комплекс, що включав в себе землеробство з≥ скотарством (при переваз≥ землеробства). –ибальство, бдж≥льництво, мисливство та збиральництво ¤вл¤ли собою допом≥жн≥ засоби здобутт¤ њж≥.
—≥¤ли головним чином жито, хоча на ѕ≥вдн≥ все б≥льше площ в≥ддавалос¤ п≥д пшеницю. —≥¤ли гречку, просо, ¤чм≥нь, овес, горох, квасолю, конопл≥, мак, льон. ѕоширюЇтьс¤ сон¤шник. « к≥нц¤ XIX стол≥тт¤ розповсюджуЇтьс¤ кукурудза, але пом≥тноњ рол≥ в харчуванн≥ вона не в≥д≥граЇ.
ќвочев≥ культури Ч капуста, бур¤к, морква, ог≥рки, цибул¤, часник. « XIX стол≥тт¤ картопл¤ починаЇ поступово зам≥нювати хл≥б в рац≥он≥ багатьох рег≥он≥в. ¬ирощувалис¤ гарбуз, в п≥вденних районах Ч кавун ≥ дин¤. « приправ росли пертрушка, пастерна, хр≥н, кр≥п. « сад≥вних культур Ч ¤блука, груш≥, сливи, вишн≥, смородина.
“варинництво складалос¤ з вирощуванн¤ кор≥в ¤к т¤гловоњ сили, свиней, овець на мТ¤со, птиц≥.
ќсновним способом переробки зерна був млинарський. ћололи жито, пшеницю, гречку, просо, ¤чм≥нь, кукурудзу. –обили крупи з проса, гречки, ¤чменю, пшениц≥, кукурудзи. Ќа зиму солоили та квасили овоч≥ та фрукти. —ушили ¤блука, груш≥, сливи, вишн≥, смородину, гриби, на п≥вдн≥ Ч абрикоси.
ћТ¤со намагалис¤ продавати через його дорожнечу. ≤нколи продавали не т≥льки надлишки, але й те, що було необх≥дно дл¤ власного споживанн¤. —винину звлишали соб≥, продавали ¤ловичину та тел¤тину. ’удобу звичайно забивали дв≥чи на р≥к Ч на –≥здво та на ѕаску. —ало солили, мТ¤со готували св≥жим або мороженим, ≥нколи теж солили. ишки та шлунок п≥сл¤ ретельноњ обробки начин¤ли мТ¤сом, салом, кровТю, ≥ робили ковбаси, кровТ¤нки.
« молочних продукт≥в готували сир, в арпатах та там, де розводили овець на молоко, готували овечу бринзу. √отували сметану, ¤ку частково переробл¤ли в масло, здеб≥льшого на продаж. ћолоко квасили на кисл¤к ≥ р¤жанку.
–ибальство було п≥дмогою до б≥дного на б≥лки сел¤нського харчуванн¤. –ибу солили або вТ¤лили.
ѕовс¤кденн≥ страви. Ќайб≥льш поширеними стравами були виготовлен≥ з рослинних складник≥в. Ѕ≥льшу роль в≥д≥гравали страви з зернових. аш≥ виготовл¤лис¤ з проса, гречки, кукурудзи, ¤чменю, в≥вса, зр≥дка пшениц≥. аш≥ з жита не готували. √отували р≥дк≥ кашопод≥бн≥ страви Ч кул≥ш, ¤чний крупник.
’л≥б ц≥нувавс¤ б≥л за вс≥ ≥нш≥ печен≥ страви. ¬ ”крањн≥ пекли хл≥б переважно з житньоњ муки. јле у друг≥й половин≥ XIX стол≥тт¤ ≥з зубож≥нн¤м сел¤нства в жито почали дом≥шувати ≥ншу муку. Ќа ѕолтавщин≥ ≥ —лобожанщин≥ дом≥шували гречку, на ѕол≥сс≥ Ч картопл¤ну, ” «ах≥дн≥й ”крањн≥ Ч ¤чм≥нну, кукурудз¤ну, в≥вс¤ну. ’л≥б завдавали у деревТ¤н≥й д≥жц≥ на залишков≥ розчини з минулоњ вип≥чки, вим≥шували спочатку деревТ¤ною кописткою, а з додаванн¤м борошна та загуст≥нн¤м т≥ста Ч рукою. “≥сто п≥дходило дек≥лька годин у теплому м≥сц≥, пот≥м його сажали у п≥ч, на дубовому або капуст¤ному лист≥, без форми. ’л≥б пекли ж≥нки, р≥дше д≥вчата, раз на тиждень, найчаст≥ше в суботу. « вип≥канн¤м хл≥ба було повТ¤зано багато заборон ≥ правил. “ак: не можна було вип≥кати хл≥б у пТ¤тницю, тримати двер≥ в≥дчиненими при садженн≥ хл≥ба у п≥ч, торкатис¤ т≥ста Унечист≥йФ ж≥нц≥.
« суп≥в були розповсюджен≥ два. ÷е р≥зн≥ види борщу, капусн¤к. Ѕорщ готували найчаст≥ше з бур¤ком, капустою, морквою, картоплею (у XIX стол≥тт≥). Ќа п≥вдн≥ додавали картоплю. Ќа св¤та в борщ клали мТ¤со, у будн≥ заправл¤ли салом. ” п≥ст в юшку клали сушену рибу, заправл¤ли ол≥Їю. Ќавесн≥ готували зелений борщ з щавлю, копиви, лободи, кропу, петрушки. «аправл¤ли сметаною ≥ вареними ¤йц¤ми. ¬л≥тку готували холодний борщ на сироватц≥, ¤кий не варили. ƒо сироватки додавали варену картоплю або бур¤к, петрушку, кр≥п, цибулю, по можливост≥ круте ¤йце ≥ сметану.
ћолочн≥ страви були досить розповсюджен≥. Ќа стол≥ бували сир, молоко св≥же ≥ кисле, в арпатах Ч бринза.
ѕили узвари з сухих ≥ св≥жих фрукт≥в та ¤г≥д, кваси, настоњ з трав. ’м≥льний мед ≥ пиво в XIX стол≥тт≥ вже майже не готували.
’л≥б мав ≥ велике ритуальне значенн¤. Ќа вес≥лл¤ пекли коровай. оровањ виготовл¤ли у обох молодих ≥ д≥лили п≥д час њх даруванн¤.
—мотри другие рефераты по народознавству
