ѕ≥сн≥ с≥чових стр≥льц≥в
ѕ≥сн≥ с≥чових стр≥льц≥в - р≥зновид украњнських народних козацьких п≥сень патр≥отичного звучанн¤, виникненн¤ ≥ розвиток ¤ких пов'¤зан≥ з ≥стор≥Їю с≥чового стр≥лецтва. «а жанровими ознаками ≥ системою образ≥в вони майже ≥дентичн≥ козацьким п≥сн¤м. в≥дм≥нн≥сть зумовили лише часов≥ меж≥ по¤ви цих твор≥в. ¬≥дстань м≥ж ними - понад три стол≥тт¤, що внесло певн≥ зм≥ни ≥ в тематику, ≥ н ≥дейн≥ мотиви, ≥ в мелодику п≥сень.
«ародилис¤ п≥сн≥ с≥чових стр≥льц≥в ще напередодн≥ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни, коли створювалис¤ перш≥ с≥чов≥ орган≥зац≥њ в √аличин≥. —початку вони ставили перед собою просв≥тницько-пропагандистськ≥ ц≥л≥ - вивчали ≥ поширювали досв≥д житт¤ демократичноњ держави «апорозька —≥ч (зв≥дси й назва Ђс≥чов≥ стр≥льц≥ї). ћолод≥ гуртк≥вц≥ засвоювали побут запорозьких козак≥в, умови њхн≥х в≥йськових поход≥в, культуру. —тр≥льц≥ сп≥вали козацьк≥ п≥сн≥, при-≥аштовували њх до своњх умов. Ќаприклад, п≥сню Ђњхав козак на ≥≥≥йнонькуї сп≥вали ¤к Ђњхав стр≥лець на в≥йнонькуї, дещо зм≥нюючи текст твору. ÷е був рег≥ональний вар≥ант украњнськоњ народноњ п≥сн≥. «годом з'¤вилис¤ власн≥ ориг≥нальн≥ слова ≥ мелод≥њ, що й започаткувало новий жанровий р≥зновид фольклорноњ творчост≥.
ќсобливо пл≥дно почали працювати стр≥льц≥, коли в≥йна вт¤гнула њх у свою орб≥ту. —творювалис¤ мистецьк≥ гуртки в польових умовах, ¤к≥ називали себе ѕресовою квартирою. ƒо нењ входили л≥тератори, композитори, музиканти. ¬они видавали газети, журнали, влаштовували вистави, сп≥вали п≥сн≥. ” ц≥й творч≥й атмосфер≥ в перерв≥ м≥ж бо¤ми було створено чимало п≥сенних твор≥в - справжн≥х шедевр≥в народноњ творчост≥.
“ематично п≥сн≥ с≥чових стр≥льц≥в можна розд≥лити на соц≥ально-побутов≥, героњко-патр≥отичн≥ та жарт≥влив≥. «а мелодикою - на л≥ричн≥ та маршов≥ п≥сн≥. ” соц≥ально-побутових п≥сн¤х розпов≥даЇтьс¤ про нелегку долю с≥чових стр≥льц≥в, висловлюЇтьс¤ туга за р≥дним краЇм, за батьками, родиною. “вори героњко-патр≥отичного характеру пройн¤т≥ ≥деЇю боротьби за незалежну ”крањну, в≥рою в неодм≥нну перемогу, хоч би ц≥ною власного житт¤. ∆арт≥влив≥ п≥сн≥ покликан≥ привнести розвагу в нелегке стр≥лецьке бутт¤, зн¤ти психолог≥чне напруженн¤.
—тр≥лецьк≥ п≥сн≥ створювалис¤ оперативно, њхн≥й зм≥ст ≥ тональн≥сть часто залежали в≥д характеру розвитку конкретних под≥й та настрою творц≥в сл≥в ≥ музики. оли √алицька арм≥¤ змушена була в≥дступити на територ≥ю —х≥дноњ ”крањни дл¤ з'Їднанн¤ з в≥йськом ѕетлюри, нокидаючи р≥дний край, стр≥льц≥ сп≥вали п≥сню, щойно написану њхн≥м однополчанином:
ќй та зажурились
—тр≥льц≥ с≥чов≥њ,
як «бруч-р≥чку переходили,
ўо ст≥льки народу
¬пало за свободу,
¬сто¤ти не було сили.
—тр≥лецьк≥ п≥сн≥, створен≥ в останнЇ стол≥тт¤, значно поповнили фонд народних п≥сень. ¬они зм≥стовн≥, мелод≥йн≥, досконал≥ за ритм≥кою, њх з великим задоволенн¤м сп≥ваЇ сучасна молодь. “епер ≥де процес реан≥мац≥њ та реставрац≥њ призабутих чи заборонених тотал≥тарним режимом п≥сень с≥чових стр≥льц≥в. ¬они збагат¤ть духовну скарбницю нашого народу.
"Ѕ≥бл≥отека школ¤ра" пропонуЇ ¬ам ознайомитись з наступними чумацькими п≥сн¤ми:
категор≥¤: усна народна творч≥сть / п≥сн≥ с≥чових стр≥льц≥в
