≈коном≥чна суть страхуванн¤
Ќова система економ≥чних ≥ соц≥альних в≥дносин, зумовлених переходом до ринку, породжуЇ об'Їктивну потребу в розвитку страхуванн¤ ¤к засобу захисту виробництва, майна, добробуту громад¤н.
≈коном≥чна природа виникненн¤ ≥ зм≥сту страхуванн¤ пов'¤зана з передачею зац≥кавленими особами за певну плату ≥нш≥й (юридичн≥й) особ≥, ¤к правило, страхов≥й орган≥зац≥њ (комерц≥йн≥й орган≥зац≥њ або товариству взаЇмного страхуванн¤) ризику можливого збитку ≥ подальшого в≥дшкодуванн¤ фактичних збитк≥в при настанн≥ страхового випадку такою особою учасникам страхуванн¤. —трахуванн¤ завжди передбачаЇ акумулюванн¤ кошт≥в багатьох ос≥б (учасник≥в страхуванн¤) у спец≥альних ц≥льових фондах, ¤к≥ управл¤ютьс¤ юридичною особою, що маЇ на це право за законом чи в установленому законом пор¤дку, ≥ використовуютьс¤ виключно з метою компенсац≥њ збитк≥в постраждалим при настанн≥ нещасних випадк≥в. “ому страхов≥ в≥дносини завжди складаютьс¤ з приводу умов формуванн¤ ≥ використанн¤ кошт≥в ц≥льового страхового фонду.
“ехнолог≥¤ страхуванн¤ Ч- це зас≥б, обраний дл¤ ф≥нансуванн¤ збитк≥в, ¤ких ф≥зичн≥ та юридичн≥ особи зазнають у зв'¤зку ≥з р≥зноман≥тними неспри¤тливими випадками. ’арактер ризик≥в, що в≥дшкодовуютьс¤ через механ≥зм страхуванн¤, спос≥б д≥њ цього механ≥зму залежать в≥д потреб та бажань того чи ≥ншого сусп≥льства. ѕотреба у коштах, необх≥дних дл¤ компенсац≥њ шкоди, теж буваЇ р≥зною. ¬ одному сусп≥льств≥ ризик бере на себе ур¤д, в ≥ншому Ч приватн≥ компан≥њ. ѕроте ризики з великими збитками, покрити ¤к≥ неспроможн≥ приватн≥ структури, завжди страхуютьс¤ ур¤дом через оподаткуванн¤ або ≥ншим шл¤хом. ѕрикладом ур¤дового ф≥нансуванн¤ Ї ризик, пов'¤заний ≥з використанн¤м ¤дерноњ енерг≥њ або ризик безроб≥тт¤.
—трахуванн¤ Ї економ≥чною категор≥Їю, перебуваЇ у т≥сному взаЇмозв'¤зку з категор≥Їю ф≥нанс≥в ≥ входить в економ≥чну систему держави. як ≥ ф≥нанси страхуванн¤ зумовлено рухом грошових форм вартост≥ при формуванн≥ ≥ використанн≥ в≥дпов≥дних ц≥льових фонд≥в грошових кошт≥в у процес≥ розпод≥лу та перерозпод≥лу грошових доход≥в ≥ накопичень.
—пециф≥чн≥сть страхуванн¤ ¤к економ≥чноњ категор≥њ обумовлюЇтьс¤ трьома основними ознаками випадковим характером настанн¤ страховоњ под≥њ, надзвичайн≥стю нанесеного збитку (шкоди) в натуральному ≥ грошовому вираженн≥ та об'Їктивною необх≥дн≥стю попередженн¤ та подоланн¤ насл≥дк≥в вказаноњ под≥њ, в≥дшкодуванн¤ матер≥альних та ≥нших втрат.
—траховий захист може бути забезпечений лише за умови, ¤кщо сусп≥льство маЇ в≥дпов≥дн≥ кошти дл¤ попередженн¤ ≥ в≥дшкодуванн¤ матер≥альних втрат. «в≥дси виникаЇ об'Їктивна необх≥дн≥сть в≥докремленн¤ дл¤ ц≥Їњ мети частини валового нац≥онального продукту, тобто формуванн¤ страхового фонду, ¤кий ¤вл¤Ї собою резервний запас матер≥альних ≥ грошових кошт≥в дл¤ забезпеченн¤ безперервност≥ процесу сусп≥льного в≥дтворенн¤ ≥ наданн¤ допомоги люд¤м при настанн≥ страхових под≥й.
“ому економ≥чна суть страховоњ д≥¤льност≥ пол¤гаЇ в утворенн≥ спец≥ал≥зованими орган≥зац≥¤ми Ч страховиками страхового фонду в грошовому вираженн≥, ¤кий формуЇтьс¤ ≥з внеск≥в страхувальник≥в з метою в≥дшкодуванн¤ з нього збитк≥в, спричинених окремим страхувальникам у результат≥ настанн¤ страхових випадк≥в, передбачених договором страхуванн¤ або чинним законодавством.
ќтже, можна вид≥лити так≥ суттЇв≥ ознаки, що характеризують специф≥ку страхуванн¤ ¤к економ≥чноњ категор≥њ:
Ч виникненн¤ грошових перерозпод≥льних в≥дносин, зумовлених нађ¤вн≥стю ймов≥рност≥ настанн¤ страхових випадк≥в;
Ч п≥д час страхуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ розпод≥л завданого збитку м≥ж учасниками страхуванн¤;
Ч страхувальниками, ¤кий завжди носить замкнутий характер (це зумовлено тим, що випадковий характер понесенн¤ збитку т¤гне за собою матер≥альн≥ чи ≥нш≥ витрати, ¤к≥, ¤к правило, охоплюють не вс≥ господарства, не всю територ≥ю певноњ крањни чи рег≥ону, а лише њх частину, що створюЇ умови дл¤ компенсац≥њ збитк≥в шл¤хом розпод≥лу збитк≥в одних господарств м≥ж ус≥ма застрахованими, а отже, Ч чим б≥льше учасник≥в страхуванн¤, тим менша частка в розпод≥л≥ збитк≥в припадаЇ на кожного страхувальника);
Ч замкнутий розпод≥л збитк≥в передбачаЇ поверненн¤ кошт≥в, моб≥л≥зованих у страховий фонд (страхов≥ прем≥њ кожного страхувальника, що внос¤тьс¤ в страховий фонд, мають лише одне призначенн¤ Ч компенсац≥њ ймов≥рноњ суми збитк≥в у визначеному територ≥альному масштаб≥ ≥ прот¤гом визначеного пер≥оду, а тому вс¤ сума страхових платеж≥в повертаЇтьс¤ у форм≥ компенсац≥њ збитк≥в за визначений пер≥од у тому самому територ≥альному масштаб≥);
Ч перерозпод≥л збитк≥в ¤к м≥ж територ≥альними одиниц¤ми, так ≥ в час≥. ƒл¤ ефективного територ≥ального перерозпод≥лу кошт≥в страхового фонду в межах одного року необх≥дна досить велика територ≥¤ ≥ значна к≥льк≥сть об'Їкт≥в, що п≥дл¤гають страхуванню. –озпод≥л збитк≥в у час≥ пов'¤заний ≥з випадковим характером виникненн¤ страхових випадк≥в. ÷е породжуЇ необх≥дн≥сть резервувати частину страхових прем≥й, що над≥йшли, дл¤ створенн¤ запасного фонду ¤к джерела компенсац≥њ збитк≥в.
ќснову страхових в≥дносин складають страхувальник, на ¤кого покладаютьс¤ обов'¤зки виплачувати страховику страхову прем≥ю (страховий внесок, плат≥ж) та страховик, ¤кий зобов'¤зуЇтьс¤ у випадку настанн¤ певноњ под≥њ в≥дшкодувати страхувальнику збиток чи встановлену суму.
ќтже, суб'Їктами страхуванн¤ виступають страхувальник, страховик, застрахований, страхов≥ агенти, страхов≥ брокери.
—траховики Ч ф≥нансов≥ установи, створен≥ у форм≥ акц≥онерних, повних, командитних товариств, або товариств з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю зг≥дно з «аконом ”крањни "ѕро господарськ≥ товариства" з урахуванн¤м особливостей, передбачених «аконом ”крањни "ѕро страхуванн¤", ¤к≥ отримали в установленому пор¤дку л≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤ страховоњ д≥¤льност≥.
¬ окремих випадках, встановлених законодавством ”крањни, страховиками визнаютьс¤ державн≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ створен≥ ≥ д≥ють в≥дпов≥дно до «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤". “од≥ використанн¤ сл≥в "державна", "нац≥ональна", або пох≥дних в≥д них у назв≥ страховика дозвол¤Їтьс¤ за умови, ¤кщо Їдиним власником такою страховика Ї держава.
—трахувальники Ч юридичн≥ особи чи д≥Їздатн≥ громад¤ни, ¤к≥ уклали з≥ страховиком договори страхуванн¤, внос¤ть страхов≥ внески, або Ї страхувальниками в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни.
«астрахований Ч це страхувальник, або особа, на користь ¤коњ страхувальник укладаЇ з≥ страховиком догов≥р страхуванн¤, зг≥дно з ¤ким вона набуваЇ прав ≥ обов'¤зк≥в страхувальника. —трахувальник, ¤к ≥ застрахований, може бути ¤к одн≥Їю особою, так ≥ р≥зною.
—трахов≥ агенти Ч громад¤ни або юридичн≥ особи, ¤к≥ д≥ють в≥д ≥мен≥ та за дорученн¤м страховика ≥ виконують частину його страховоњ д≥¤льност≥ (укладанн¤ договор≥в страхуванн¤, отриманн¤ страхових платеж≥в, виконанн¤ роб≥т, пов'¤заних ≥з виплатами страхових сум ≥ страхового в≥дшкодуванн¤).
—трахов≥ брокери Ч громад¤ни або юридичн≥ особи, ¤к≥ зареЇстрован≥ у встановленому пор¤дку ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ та зд≥йснюють за винагороду посередницьку д≥¤льн≥сть на страховому ринку в≥д свого ≥мен≥ на п≥дстав≥ брокерськоњ угоди з особою, ¤ка маЇ потребу у страхуванн≥, ¤к страхувальник. —трахов≥ брокери Ч громад¤ни, ¤к≥ зареЇстрован≥ у встановленому пор¤дку ¤к суб'Їкти п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, не мають права отримувати та перестраховувати страхов≥ платеж≥, страхов≥ виплати та виплати страхового в≥дшкодуванн¤.
«акон ”крањни "ѕро страхуванн¤" даЇ визначенн¤ страхуванн¤ ¤к виду цив≥льно-правових в≥дносин щодо захисту майнових ≥нтерес≥в громад¤н та юридичних ос≥б у раз≥ настанн¤ певних под≥й (страхових випадк≥в), визначених договором страхуванн¤, або чинним законодавством, за рахунок грошових фонд≥в, що формуютьс¤ шл¤хом сплати громад¤нами та юридичними особами страхових платеж≥в (страхових внеск≥в, страхових прем≥й) та доход≥в в≥д розм≥щенн¤ кошт≥в цих фонд≥в.
≤накше кажучи, страхуванн¤ Ч система заход≥в щодо створенн¤ страхових (грошових) фонд≥в, призначених дл¤ повного або часткового в≥дшкодуванн¤ втрат суб'Їктами господарюванн¤ в≥д непередбачених обставин (стих≥йних лих, авар≥й, нещасних випадк≥в та ≥н.) та наданн¤ допомоги громад¤нам (чи њхн≥м с≥м'¤м) у раз≥ настанн¤ страхових випадк≥в у њхньому житт≥ (дос¤гненн¤ певного в≥ку, втрата працездатност≥, смерть тощо).
ћетою страхуванн¤ Ї забезпеченн¤ страхового захисту матер≥альних ≥нтерес≥в громад¤н, п≥дприЇмств, заклад≥в, орган≥зац≥й, банк≥в, б≥рж. ≥нших господарських об'Їкт≥в р≥зноман≥тних форм власност≥ у вигл¤д≥ повного або часткового в≥дшкодуванн¤ шкоди ≥ втрат, спричинених стих≥йними лихами, надзвичайними под≥¤ми тощо, а також виплати громад¤нам грошових сум п≥д час настанн¤ страхових под≥й за рахунок страхового фонду, ¤кий створюЇтьс¤ на основ≥ страхових платеж≥в учасник≥в страхуванн¤.
ќб'Їктом страхуванн¤ Ї житт¤, майно, грошов≥ кошти, матер≥альн≥ ц≥нност≥, в≥дпов≥дальн≥сть р≥зних вид≥в, догов≥рн≥ обов'¤зки, у тому числ≥ щодо л≥зингу, транспорту, вантаж≥в, ≥нших ≥нтерес≥в громад¤н та юридичних ос≥б.
¬≥домо, що кр≥м зниженн¤ навантаженн¤ на витратну частину бюджету (оск≥льки в≥дшкодовуютьс¤ збитки при настанн≥ не передбачуваних незвичайних природних ≥ техногенних ¤вищ), страхуванн¤ виконуЇ в сусп≥льств≥ дв≥ важлив≥ функц≥њ. “ак, страхуванн¤ даЇ змогу усп≥шно вир≥шувати питанн¤ соц≥ального забезпеченн¤, оск≥льки Ї важливим елементом соц≥альноњ системи держави. ” крањнах з розвинутою ринковою економ≥кою система соц≥ального захисту населенн¤ включаЇ в себе державне соц≥альне забезпеченн¤, корпоративне страхуванн¤, ≥ндив≥дуальне страхуванн¤, недержавне пенс≥йне забезпеченн¤. ƒруга функц≥¤ страхуванн¤ пол¤гаЇ втому, що воно Ї важливим механ≥змом залученн¤ в економ≥ку ≥нвестиц≥йних ресурс≥в. Ќаприклад, страхов≥ компан≥њ япон≥њ, ™вропи, —Ўј управл¤ють загальним обс¤гом вкладених в економ≥ку кошт≥в на суму в 4 трлн. дол. —Ўј (80 % цих вкладень забезпечуютьс¤ операц≥¤ми з довгострокового страхуванн¤ житт¤).
« огл¤ду на вищевказане можна констатувати, що предметом вивченн¤ ц≥Їњ дисципл≥ни Ї специф≥чн≥ страхов≥ в≥дносини Ч це Ї перерозпод≥льн≥ в≥дносини, зв'¤зан≥ з формуванн¤м страхового фонду за допомогою заздалег≥дь ф≥ксованих страхових платеж≥в ≥з в≥дшкодуванн¤м шкоди з цього фонду учасникам страхуванн¤; ф≥нансов≥ в≥дносини при страхуванн≥, ¤к≥ нос¤ть ≥мов≥рн≥сний характер (ймов≥рн≥сть шкоди лежить в основ≥ побудови страхових платеж≥в, за допомогою ¤ких формуЇтьс¤ страховий фонд).
” процес≥ викладанн¤ дисципл≥ни реал≥зуютьс¤ так≥ завданн¤: з'¤суванн¤ об'Їктивноњ необх≥дност≥, сутност≥ ≥ рол≥ страхуванн¤ в умовах переходу до економ≥ки ринкового типу; висв≥тленн¤ орган≥зац≥њ, шл¤х≥в розвитку страхового ринку й державного регулюванн¤ страховоњ д≥¤льност≥, розгл¤д умов особистого страхуванн¤, страхуванн¤ майна, в≥дпов≥дальност≥, перестрахуванн¤ з позиц≥њ в≥тчизн¤ного та заруб≥жного досв≥ду; вивченн¤ особливостей ≥ шл¤х≥в пол≥пшенн¤ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ страховик≥в. ƒисципл≥на вивчаЇ фундаментальн≥ питанн¤ теор≥њ страхуванн¤, ¤к≥ охоплюють њх економ≥чну суть, функц≥њ ≥ сфери застосуванн¤; зм≥ст страховоњ терм≥нолог≥њ, класиф≥кац≥ю страхуванн¤, методику обчисленн¤ страхових тариф≥в, висв≥тлюЇ умови кожного виду страхуванн¤, методику визначенн¤ збитку ≥ страхового в≥дшкодуванн¤, економ≥чного анал≥зу ≥ плануванн¤ страхових операц≥й, питанн¤ перестрахуванн¤, страхуванн¤ в заруб≥жних крањнах.
по теме:
категор≥¤: реферати / реферати по страхуванню / ≈коном≥чна суть страхуванн¤
