ѕринципи страхуванн¤
¬ основу наданн¤ страхових послуг покладено специф≥чн≥ принципи страхуванн¤:
¬≥льний виб≥р страхувальником страховика, а страховиком Ч виду страхуванн¤. ÷ей принцип найб≥льш властивий дл¤ добров≥льних вид≥в страђхуванн¤. —трахувальник маЇ право обирати будь-¤кого страховика, ¤кому надана в≥дпов≥дними органами л≥ценз≥¤ на даний вид страхуванн¤. ѕри цьому страховик теж в≥льний у вибор≥ того чи ≥ншого виду добров≥льного страхуванн¤.
—траховий ризик Ч це певна под≥¤ або сукупн≥сть под≥й, на випадок ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ страхуванн¤ ≥ ¤ка маЇ ознаки ймов≥рност≥ та випадкођвост≥ настанн¤. ” страхов≥й теор≥њ ≥ практиц≥ терм≥н "страховий ризик" використовуЇтьс¤ у к≥лькох значенн¤х, зокрема, ймов≥рн≥сть нанесенн¤ збитку при настанн≥ страхового випадку; конкретний страховий випадок, тобто певна небезпека, в≥д ¤коњ проводитьс¤ страхуванн¤; частина варђтост≥ майна, не охоплена страхуванн¤м ≥ залишена на ризику страхувальђника; конкретн≥ об'Їкти страхуванн¤ за њх страховою оц≥нкою ≥ ступенем ймов≥рност≥ нанесенн¤ збитку. «агальновизнаним Ї таке положенн¤: не може бути предмету дл¤ страховоњ угоди, ¤кщо њњ сторони не несуть жодђного ризику матер≥альних або ф≥нансових втрат за неспри¤тливого переб≥гу под≥й.
—траховий ≥нтерес завжди пов'¤заний з на¤вними правов≥дносинами, зокрема права власност≥ або волод≥нн¤ тим чи ≥ншим об'Їктом, зобов'¤занн¤м щодо в≥дшкодуванн¤ шкоди, ¤ке визначаЇ предмет майнового ≥нтересу особи (страхувальника) чи зобов'¤занн¤м п≥клуватис¤ про член≥в с≥м'њ ≥ вимагаЇ його волеви¤вленн¤ щодо забезпеченн¤ страхового захисту такого майнового ≥нтересу. ожен власник зац≥кавлений у тому, щоб вклађден≥ в цей об'Їкт кошти не були втрачен≥ через стих≥йне лихо, нещасний випадок, пограбуванн¤ тощо.
” свою чергу, орган≥зац≥њ, ¤к≥ беруть на себе ризики мають ≥нтерес отримати прибуток.
ћаксимальна сумл≥нн≥сть. —трахуванн¤ передбачаЇ, то сторони, ¤к≥ вступають у страхов≥ в≥дносини, повинн≥ дов≥р¤ти одна одн≥й ѕри укладанн≥ договору страхуванн¤ чи при настанн≥ страхового випадку страхувальник ≥ страховик не мають права приховувати один в≥д одного ≥нформац≥ю щодо об'Їкта страхуванн¤. ÷ей принцип найб≥льше стосуЇтьс¤ страхувальника, оск≥льки саме в≥н маЇ в≥домост≥ про реальний стан того чи ≥ншого майна, про стан здоров'¤ чи ≥нш≥ особливост≥ об'Їкта страхуванн¤. —траховик маЇ право в≥дмовити в укладанн≥ договору страхуванн¤, ¤кщо страхувальник подав св≥домо неправдив≥ в≥домост≥ про об'Їкт страхуванн¤ або про факт настанн¤ страхового випадку.
¬≥дшкодуванн¤ в межах реально завданих збитк≥в. —трахове в≥дшкодуванн¤ зг≥дно з≥ ст. 10 «акону ”крањни "ѕро страхуванн¤" не може перевищувати розм≥ру пр¤мого збитку, ¤кого зазнав страхувальник, а в≥дтак приносити страхувальников≥ прибуток. «а цим принципом матер≥альний ≥ ф≥нансовий стан страхувальника п≥сл¤ в≥дшкодуванн¤ завданих збитк≥в маЇ бути таким самим, ¤к ≥ до страхового випадку. ¬≥дхиленн¤, ¤к правило, бувають у б≥к заниженн¤ р≥вн¤ в≥дшкодуванн¤
‘раншиза (в≥д англ. право, прив≥лењ) Ч це визначена догођвором страхуванн¤ частина збитк≥в, ¤ка в раз≥ страхового випадку не п≥дл¤гаЇ в≥дшкодуванню страховиком ≥ визначаЇтьс¤ в сум≥ або у в≥дсотках до страховоњ суми.
«астосовують к≥лька тип≥в франшизи:
Ч пр¤ма (безумовна) встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть страховоњ компан≥њ за частину збитку, ¤кий перевищуЇ франшизу ≥ зв≥льн¤Ї в≥д в≥дпов≥дальност≥ за частину збитку в межах франшизи;
Ч прив≥лейована (умовна) встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть страховоњ компан≥њ за весь збиток, ¤к т≥льки розм≥р збитку перевищить розм≥р франшизи (найчаст≥ше використовуЇтьс¤ в особистому страхуванн≥);
Ч зникаюча встановлюЇ в≥дпов≥дальн≥сть страховоњ компан≥њ, ¤ка зб≥льшуЇтьс¤ пропорц≥йно збитку п≥сл¤ перевищенн¤ розм≥ру збитку над франшизою, поки франшиза "не зникне" ≥ лише тод≥ страхова компан≥¤ в≥дпов≥даЇ за весь збиток. «никаюча франшиза на практиц≥ зустр≥чаЇтьс¤ дуже р≥дко.
‘раншиза може бути встановлена в грошовому вираженн≥, в≥дсотках в≥д збитку, в≥дсотках в≥д вартост≥ застрахованого майна чи ¤к пер≥од часу, наприклад у страхуванн≥ здоров'¤.
Ѕудь-¤ке обмеженн¤ в≥дпов≥дальност≥ страховоњ компан≥њ повинно безпосередньо в≥дображатис¤ на страхових тарифах. ќтже, франшизу можна розгл¤дати ¤ к один ≥з фактор≥в ц≥ноутворенн¤ при укладанн≥ договору страхуванн¤.
—уброгац≥¤ Ч це передача страхувальником страховиков≥ права на ст¤гненн¤ запод≥¤ноњ шкоди з трет≥х (винних) ос≥б у межах виплаченоњ суми. якщо страхувальник на в≥дшкодуванн¤ збитк≥в отримуЇ кошти з ≥ншого джерела, то в≥н повинен пов≥домити про це страховика, ¤кий в≥зьме њх до уваги при розрахунках страхового в≥дшкодуванн¤.
онтрибуц≥¤ - це право страховика звернутис¤ до ≥нших страховик≥в, ¤к≥ за проданими пол≥сами несуть в≥дпов≥дальн≥сть перед одним ≥ тим сађмим конкретним страхувальником, з пропозиц≥Їю розд≥лити витрати з в≥дшкодуванн¤ збитк≥в.
÷ей принцип не даЇ можливост≥ страхувальникам застраховувати одне й те майно к≥лька раз≥в з метою наживи.
ѕерестрахуванн¤ ≥ сп≥встрахуванн¤. —трахова компан≥¤ може брати на власне утриманн¤ обмежен≥ за розм≥ром ризики, ¤к≥ визначаютьс¤ на¤вн≥стю в компан≥њ страхових фонд≥в. «г≥дно з≥ ст. 30 «акону ”крањни Ђѕро страхуванн¤ї, ¤кщо страхова сума за окремим об'Їктом страхуванн¤ перевищуЇ 10% суми сплаченого статутного фонду ≥ сформованих в≥льних резерв≥в та страхових резерв≥в, то страховик зобов'¤заний укласти догов≥р перестрахуванн¤. “ак≥ обмеженн¤ диктуютьс¤ ≥нтересами додержанн¤ достатньоњ платоспроможност≥ страховоњ компан≥њ. ≈коном≥чна сутн≥сть перестрахуванн¤ пол¤ гаЇ у вторинному розпод≥л≥ ризик≥в м≥ж учасниками страхуванн¤. ¬ основ≥ перестрахуванн¤ лежать в≥дносини ≥з перерозпод≥лу ризик≥в, ран≥ше прийн¤тих на страхуванн¤ з метою забезпеченн¤ ф≥нансовоњ ст≥йкост≥ страховоњ компан≥њ
ѕерестрахуванн¤ Ч це вторинний перерозпод≥л ризик≥в, система економ≥чних в≥дносин, в≥дпов≥дно до ¤коњ страховик, приймаючи на страхуванн¤ ризики, частину в≥дпов≥дальност≥ за ними, виход¤чи з≥ своњх ф≥нансових можливостей, передаЇ на погоджених умовах ≥ншим страховикам з метою створенн¤ збалансованого портфел¤ договор≥в страхуванн¤, забезпеченн¤ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ ≥ рентабельност≥ страхових операц≥й.
—п≥встрахуванн¤ Ч це страхуванн¤ об'Їкта за одним сп≥льним договором та за згодою страхувальника к≥лькома страховиками. ѕри цьому в договор≥ мають м≥ститис¤ умови, що визначають права й обов'¤зки кожного страховика. «а на¤вност≥ в≥дпов≥дноњ угоди м≥ж сп≥встраховиками ≥ страхувальником один ≥з сп≥встраховик≥в може представл¤ти вс≥х ≥нших у взаЇмов≥дносинах ≥з страхувальником, залишаючись в≥дпов≥дальним перед ним лише в розм≥р≥ своЇњ частки. ѕозитивним Ї те, що компан≥њ мають змогу об'Їднати своњ зусилл¤ з≥ страхуванн¤ великих ризик≥в, не поступаючись н≥ перед ким страховою прем≥Їю. Ќедол≥ки сп≥встрахуванн¤ пол¤гають в ускладненн≥ процедури оформленн¤ страхуванн¤ ≥ виплати в≥дшкодуванн¤.
ƒиверсиф≥кац≥¤ Ч обмеженн¤ поширенн¤ активност≥ страхових компан≥й за рамки основного б≥знесу.
ѕринципи, на ¤ких будуЇтьс¤ д≥¤льн≥сть страховоњ компан≥њ, дають можлив≥сть створенн¤ ефективноњ ≥ над≥йноњ системи страхового захисту в держав≥.
по теме:
категор≥¤: реферати / реферати по страхуванню / ѕринципи страхуванн¤
