Ўк≥льний тв≥р на тему:
„орнобиль - б≥ль кожного
26 кв≥тн¤ 1986 року ... —аме тод≥ ставс¤ вибух на „орнобильськ≥й ј≈—. ўороку в цей день надують про авар≥ю на „орнобильськ≥й атомн≥й станц≥њ. јле ск≥льки житт≥в забрав „орнобиль? “ис¤ч≥, м≥льйони, а, може, значно б≥льше? —к≥льки часу ще буде нагадувати про себе „орнобиль?
“ривожн≥ траг≥чн≥ дзвони лунають над земл¤ми ”крањни, –ос≥њ, Ѕ≥лорус≥, вказуючи точну адресу б≥ди - „орнобиль. —аме там вибухнув атомний реактор, ≥ Ђмирнийї атом прин≥с таке лихо, ¤кого людство ще не знало. ≤ найстрашн≥ше те, що насл≥дки чорнобильськоњ трагед≥њ ми будемо в≥дчувати довг≥ роки, ≥ нащадки не раз пом'¤нуть нас словами г≥ркими й гн≥вними.
—трашним лихом дл¤ всього украњнського народу стала та авар≥¤ на атомн≥й станц≥њ. ÷е сотн≥ ≥ тис¤ч≥ хворих ≥ кал≥к; села ≥ м≥ста, ¤к≥ аж Ђсв≥т¤тьс¤ї в≥д рад≥онукл≥д≥в, рад≥ац≥йний фон у де¤ких м≥сц¤х у дес¤тки раз≥в перевищуЇ допустим≥ норми. «абруднен≥ вс≥ райони, куди т≥льки с¤гнула чорна хмара чорнобильського лиха.
¬икликають подив та жах т≥ св≥дченн¤, що коли прип'¤тським л≥кар¤м стало в≥домо про т¤жку рад≥ац≥йну ситуац≥ю, вони не попередили громад¤н, зрадили кл¤тв≥ √≥ппократа. ” т≥ дн≥, коли тривали роботи з л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в авар≥њ, коли тис¤ч≥ людей не шкодували власного здоров'¤, з'¤вилось антигуманна постанова про прихованн¤ в≥домостей щодо масштаб≥в катастрофи.
“епер на одному з кладовищ, недалеко в≥д входу, прост¤гайс¤ акуратн≥ р¤дки однакових могил. Ѕ≥л≥ мармуров≥ дошки, золот≥ написи, дата смерт≥ майже однакова Ч 1986 р≥к. “ам поховано героњв „орнобил¤, тих, хто в≥ддав своЇ житт¤ заради нас, майбутнього ”крањни.
Ќин≥ пол¤ ≥ луки, л≥си ≥ озера, р≥чки ≥ ставки поблизу „орнобил¤ уражен≥ т¤жкою невидимою хворобою, ¤ка залишитьс¤ незагойною виразкою на лон≥ природи, закарбуЇтьс¤ в серц¤х тих, хто покинув р≥дну дом≥вку, обжит≥ м≥сц¤, могили своњх батьк≥в. ¬ажко було њм залишати р≥дн≥ хати, усе те, що вони нажили своЇю працею, Ч н≥би в≥д≥рвати частку свого серц¤. —умн≥ ≥ траг≥чн≥ почутт¤ огортають душу, коли з телебаченн¤ чи газет д≥знаЇмос¤ про Ђсамосел≥вї Ч людей, ¤к≥ прикип≥ли серцем до р≥дних дом≥вок, милих оков≥ краЇвид≥в, до политоњ њхн≥м потом земл≥, де вони народилис¤, де знайшли останн≥й притулок њхн≥ пращури. Ћ≥тн≥ люди ≥ мал≥ д≥ти б≥л¤ них...
як же можна нам ур¤туватись в≥д насл≥дк≥в ц≥Їњ авар≥њ? Ќа це запитанн¤, на жаль, в≥дпов≥д≥ немаЇ. ÷елофаном вкрит≥ вс≥ криниц≥ й колод¤з≥. јле де ж знайти к≥лометри целофану, щоб вкрити р≥чки?
“ис¤ч≥ отруЇних рад≥ац≥Їю матер≥в та батьк≥в передадуть нащадкам загублене здоров'¤, занепокоЇн≥сть душ≥, передадуть уражену землю, знев≥ру в могутн≥сть людини. «а все ми заплатили не лише житт¤м молодих, а й майбутн≥м благополучч¤м, бо не вкрити небо ≥ землю целофаном.
–ад≥ац≥¤ забруднила велику територ≥ю, ≥ тепер там завмерло житт¤. “ам не граютьс¤ д≥ти, не випасаЇтьс¤ худоба, нав≥ть птахи не сп≥вають своњх п≥сень. ÷е лихо було наче Ѕожою, карою, жорстокою пересторогою за легковажн≥сть, ненаситне споживацтво, технократичне свав≥лл¤, за безжальне знущанн¤ з природи.
ѕланета хвора, бо зн≥вечена варварським втручанн¤м людини. ћи, д≥ти ”крањни, њњ майбутнЇ, спод≥ваЇмос¤, що наша незалежна держава зможе вр¤тувати в≥д еколог≥чноњ б≥ди п≥вденн≥ м≥ста, ƒонбас, ѕридн≥пров'¤, ус≥ ≥нш≥ рег≥они. “≥льки њй, наш≥й р≥дн≥й неньц≥-”крањн≥ п≥д силу буде оздоровити, очистити в≥д отрути колись чист≥ р≥чки, повернути народов≥ втрачене в≥дчутт¤ господар¤ своЇњ земл≥.
ожна людина маЇ глибоко замислитис¤ над своњм власним ставленн¤м до природи, до р≥дноњ земл≥. ќбов'¤зок кожного з нас Ч добре пам'¤тати, що ”крањна Ч одна, ≥ треба њњ берегти. “реба жити в Їдност≥ з природою, берегти ≥ примножувати њњ багатства. ожен справжн≥й патр≥от повинен берегти свою землю, п≥клуватис¤ про њњ благополучч¤, щоб чудов≥ краЇвиди завжди милували людське око.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "„орнобиль - б≥ль кожного"
