Ўк≥льний тв≥р на тему:
ћандр≥вка м≥стами ”крањни
« давн≥х-давен у людей виникло прагненн¤ проникнути в сутн≥сть географ≥чних назв. ожна з них немовби запрошуЇ прочитати њњ неповторну ≥ приховану в≥ками ≥стор≥ю, кличе в≥дгадати покриту нашаруванн¤ми стор≥ч ≥стину. Ќародженн¤ де¤ких назв с¤гаЇ прадавньоњ давнини. « тих п≥р Ч унасл≥док в≥чноњ зм≥ни картини св≥ту ≥ розвитку мов Ч в≥дбулис¤ значн≥ перетворенн¤ ≥ в найменуванн¤х м≥ст. Ќер≥дко вих≥дну форму слова можна встановити т≥льки за ≥сторичними джерелами або реконструювати мовознавчими методами.
“ож ¤ пропоную спробувати п≥дн¤ти зав≥су таЇмниц≥ над ≥менами найстар≥ших м≥ст нашоњ ”крањни.
ќпов≥дь про заснуванн¤ иЇва м≥стить Ђѕов≥сть временних л≥тї, за ¤кою (≥з посиланн¤ на старовинну легенду) три брати: ий, ўек ≥ ’орив та њх сестра Ћиб≥дь Ч були засновниками цього м≥ста, нин≥шньоњ столиц≥ ”крањни. Ѕрати сто¤ли на чол≥ сх≥днослов'¤нського племен≥ пол¤н, а на честь старшого брата и¤ було названо ињв шл¤хом додаванн¤ до особового ≥мен≥ Ђ ийї преф≥кса -≥в (-евь).
Ћегендою оповита ≥ назва м≥ста „ерн≥њ≥в. њњ пов'¤зують з ≥менем хороброго сшерського кн¤з¤ „ерного, що славивс¤ в борн≥ проти хазар. ƒо нашого часу збереглас¤ в „ерн≥гов≥ „орна могила Ч слов'¤нський курган X стол≥тт¤. «а переказами, в н≥й н≥бито поховано кн¤з¤ „ерного („орного), легендарного засновника „ершгова.
ћ≥сто ∆итомир виникло ¤к центр одного з древл¤нських племен Ч житич≥в. Ќазва м≥ста витлумачуЇтьс¤ так: Ђмир (м≥сто) житич≥вї. —лово Ђмирї у де¤ких слов'¤н ран≥ше означало Ђокруг, область, св≥тї.
ѕерш≥ згадки про ”жгород припадають на 903 р≥к. « цього часу аж до розпаду јвстро-”горщини його називали ”нгвар Ч Ђфортец¤ на р≥чц≥ ”нгї, де угорське слово Ђварї Ч Ђфортец¤ї, а Ђ”нгї Ч угорська назва р≥чки. “епер закр≥пилас¤ назва Ђ”жгородї, ¤ку утворили слова Ђ”жї (назва р≥чки) ≥ Ђгородї (у старому значенн≥ Ђукр≥плене м≥сцеї).
¬ основу назви Ћуцьк покладено слова Ђлукаї (Ђвиг≥н р≥чки, кол≥но, р≥чкова затокаї), бо в≥н розташований на п≥двищенн≥ ≥ оточений з трьох бок≥в крутими вигинами р≥чки —тир. «а допомогою слов'¤нського суф≥кса -ск Ч утворений в≥дносний прикметник, ¤кий перейшов в ≥менник.
Ќазва ѕолтави походить в≥д р≥чки Ћтави (ќлтави) Ч притоки ¬орскли. ћожливе й ≥нше витлумаченн¤ топон≥ма: Ћтава ≥ ѕолтава Ч р≥зночасов≥ найменуванн¤ того самого населеного пункту; у такому випадку друга назва утворена в≥д першоњ за допомогою преф≥кса по-
≤снуЇ припущенн¤^ що „ерн≥вц≥ та „ерн≥г≥в Ї ¤коюсь м≥рою тезками, бо в основу першого теж покладено особове ≥м'¤ „орний, а формант -≥вц≥ позначаЇ мешканц≥в. ™ ще ≥нша думка: поселенн¤ називалос¤ так за чорн≥ на вигл¤д споруди ≥з земл≥ ≥ дуба.
ƒанило √алицький, збудувавши у XIII стол≥тт≥ замок на н¤ж≥й гор≥, назвав його ≥менем сина Ћьва Ч так розпов≥даЇ старовинний переказ. «а ≥ншою легендою, Ћьв≥в заснував сам Ћев ƒанилович, а не його батько.
„еркаси назван≥ так з Ђвиниї черкес≥в, ¤к≥ у XIII стол≥тт≥ переселилис¤ сюди з ѕ≥вн≥чного авказу, заклавши б≥л¤ ƒн≥пра нове поселенн¤.
√адають, що у назв≥ м≥ста –овно (–≥вне) в≥дображаЇтьс¤ р≥внинний характер м≥сцевост≥, оск≥льки воно було закладене на р≥внин≥, обрамлен≥й височиною.
Ќазва ¬≥нниц≥ п≥шла в≥д слова Ђв≥ної (посаг, придане, дарована земл¤). ÷е маЇ реальну основу: м≥сто ≥ прилегл≥ до нього земл≥ в XIV стол≥тт≥ кн¤зь ќльгард подарував своњм плем≥нникам.
¬≥д злитт¤ двох сл≥в Ђтеренї ≥ Ђполеї походить назва м≥ста “ерноп≥ль, ≥стор≥¤ ¤кого с¤гаЇ 1640 року.
ўодо ’аркова, то ≥снуЇ дек≥лька припущень з ≥стор≥њ походженн¤ його назви. јле б≥льш≥сть досл≥дник≥в сходитьс¤ на тому, що наше м≥сто було названо ≥менем першого поселенц¤ козака ’арка, ¤кий заснував хут≥р на низовинн≥й, болотист≥й м≥сцевост≥. « того часу минуло б≥льш ¤к 350 рок≥в; ≥ сьогодн≥ г≥дна слава ’аркова с¤гаЇ далеко за меж≥ ”крањни.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "ћандр≥вка м≥стами ”крањни"
