Ўк≥льний тв≥р на тему:
’ай б`Їтьс¤ зелене серце природи
—ьогодн≥шн≥й ранок звичайний, ¤к ≥ тис¤ч≥ ранк≥в до цього.
ќсь звичайна вулиц¤ з неск≥нченною р≥кою машин, з с≥рими громадами багатоповерхових будинк≥в, що дивл¤тьс¤ на мене сумними очима-в≥кнами... ¬≥д усього навкруги т¤гне вогк≥стю та холодом, тому мен≥ стаЇ незатишно серед кам'¤ного м≥ста, де ус≥ байдуж≥ один до одного, де н≥кого не турбують проблеми ≥нших. ќчима починаю шукати навколо щось тепле, гарне, заспокоююче. јле бачу т≥льки с≥р≥ громади з маленькими остр≥вц¤ми газон≥в та поодинок≥ дерева на узб≥чч≥. Ќ≥! ƒосить! Ќе може мо¤ душа б≥льше нудитись у зал≥зних об≥ймах цив≥л≥зац≥њ!
ќсь ¤ у л≥с≥. –облю глибокий вдих, н≥би намагаюсь ув≥брати в себе ус≥ його аромати. ≤ду, немов ув≥ сн≥. ѕ≥д ногами тр≥щать г≥лки, шарудить лист¤, а запах п'¤нить, немов найкращ≥ парфуми. Ќарешт≥ ¤ серед гармон≥њ ≥ спокою! ѕ≥сл¤ темних одноман≥тних в≥дт≥нк≥в м≥ста оч≥ аж розб≥гаютьс¤ в≥д феЇрверка фарб ранньоњ осен≥. ѕерех≥дний пер≥од м≥ж л≥том та ос≥нню, м≥ж бурхливим житт¤м та поступовим замиранн¤м триваЇ так недовго, ≥ цю мить сл≥д уп≥ймати.
ѕросто диво, коли дерева ще нап≥взелен≥, травиц¤ ще т≥шить око смарагдовим в≥дт≥нком, пов≥тр¤ пронизане ласкавим теплом
щедрого сонц¤. ќднак, пильно придивившись, пом≥чаЇш, що ос≥нь вже обережно торкнулас¤ своњм пензлем розк≥шного од¤гу дерев, залишивши де-не-де жовт≥ й червон≥ пл¤ми. ѕ≥зн≥ше, оволод≥вши
врешт≥ природою, ц¤ художниц¤ створить ц≥лий завершений пейзаж у неповторних жовто-багр¤них кольорах, надзвичайно чуттЇвий ≥ загадковий.
—тою, мр≥ю, посм≥хаючись. јж раптом оч≥ натрапл¤ють на порожню пластикову пл¤шку. ўе дал≥ пом≥чаю зрубане деревце, сл≥ди в≥д вогнища... ј он ≥ще пл¤шки, одноразовий посуд, залишки ≥ж≥. ќ цив≥л≥зац≥Ї! ¬≥д тебе не втечеш! “и д≥бралась ≥ сюди. јле у
надто спотвореному вигл¤д≥... —тежками мого вимр≥¤ного л≥су пройшла людина, залишивши п≥сл¤ себе купи см≥тт¤.
ѕриЇмн≥ враженн¤ кудись зникають, в≥д романтичного настрою не залишаЇтьс¤ й згадки. ƒал≥ йду пов≥льно, замислюючись. ¬се думаю: а хто повинен дбати, щоб н≥ на хвилинку не зупин¤лос¤ серце природи, щоб не забруднювалис¤ р≥чки, не засм≥чувалис¤ л≥си, не вимирали р≥дк≥сн≥ птахи, зв≥р≥, риби? ’то повинен турбуватис¤ про це:
екологи, ур¤д крањни, парт≥¤ Ђзеленихї ? ј може, кожен з нас? јдже ≥нод≥ достатньо не з≥рвати кв≥тку, не зламати г≥лку, не зрубати ¤линку п≥д Ќовий р≥к, не викинути см≥тт¤ в р≥чку, не запалити вогнище в л≥с≥... ќтже, вир≥шенн¤ проблеми Ч у наших руках?
ћ≥й настр≥й поступово покращуЇтьс¤. —тежка вже давно загубилас¤, ≥ ¤ йду просто по трав'¤ному килиму, почуваючи себе часткою цього дивного св≥ту. ј навколо тиша, ¤ка ц≥лющим бальзамом ллЇтьс¤ на стомлену душу.
«вертаю увагу на небо. ¬оно стало нижчим ≥ темн≥шим, н≥ж ул≥тку, мабуть, у передчутт≥ холоду, адже скоро зима. –≥зкий холодний в≥тер пророкуЇ, що ос≥нь вже йде до нас. ј ми чекаЇмо... ’тось хмурить брови, щ≥льн≥ше кутаючись у тепле пальто, коли згадуЇ про довг≥ зимов≥ м≥с¤ц≥. јле мен≥ зовс≥м не прикро, що вона наближаЇтьс¤. я чекаю сн≥гу, цього казкового св¤та, коли з неба лет¤ть м≥льйони сн≥жинок, кожна з ¤ких Ч ориг≥нальний витв≥р мистецтва, маленький крижаний шедевр. «гадуЇтьс¤, ¤к узимку вигл¤даЇ р≥чка, скута льодовим панцирем, що ≥скритьс¤ на сонц≥ та переливаЇтьс¤ ус≥ма можливими барвами. ѕригадую ≥ те, ¤к милують око дерева, вбран≥ у вес≥льн≥ зимов≥ сукн≥. ј ¤к радуЇ нас природа б≥лосн≥жними кучугурами та м'¤ким б≥лим килимом уздовж шл¤х≥в!
ј х≥ба можна забути розкв≥танн¤ сад≥в, пахощ≥ кв≥т≥в, весь той шал почутт≥в, емоц≥йну ейфор≥ю, ¤к≥ нам даруЇ весна? ÷е справд≥ диво, заради ¤кого варто жити. ј л≥тн≥й теплий дощик, гра веселкових барв, аромат скошеноњ трави?..
ј чи не найкращ≥ моменти свого житт¤ переживаЇ людина, дивл¤чись на сх≥д сонц¤, на н≥жну кв≥тку, на морозний в≥зерунок на
в≥кн≥? ”се це диво створила божественна рука митц¤, ≥м'¤ ¤кому Ч ѕрирода. ≤ виникаЇ бажанн¤ крикнути, розриваючи тишу навкруги: Ђ’ай в≥чно б'Їтьс¤ зелене серце природи ≥ с¤Ї њњ небесна душа!ї.
Ѕереж≥мо ж те багатство, ¤ке даровано нам ѕриродою, бо ≥накше безбарвним ≥ с≥рим стане наше житт¤. “а чи й буде воно взагал≥?.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "’ай б`Їтьс¤ зелене серце природи"
