Ўк≥льний тв≥р на тему:
як ”крањна здобула незалежн≥сть?
∆иви, ”крањно, живи дл¤ краси,
ƒл¤ сили, дл¤ правди, дл¤ вол≥!
Ўуми, ”крањно, ¤к р≥дн≥ л≥си,
як в≥тер в далекому пол≥.
ќ. ќлесь
Ќедаремно розпочинаю ¤ св≥й тв≥р словами ќлександра ќлес¤.
јдже дл¤ кожного, хто вважаЇ себе украњнцем, назва нашоњ крањни Ї св¤тинею, нац≥ональним скарбом. «'¤вилас¤ ц¤ назва вже дуже
давно, ще у XIV стол≥тт≥, ≥ стала ознакою нашоњ нац≥ональноњ приналежност≥, нашоњ гордост≥ й слави. ”с≥ найкращ≥ дочки й сини
”крањни прот¤гом стол≥ть мр≥¤ли про њњ незалежн≥сть, в≥ддавали вс≥ своњ сили й прагненн¤ в ≥м'¤ ц≥Їњ мети. “арас Ўевченко, ≤ван
‘ранко, ќлександр ќлесь, ¬асиль —имоненко, Ћ≥на остенко, ¬асиль —тус Ч ц≥ та ≥нш≥ ≥мена нав≥ки ув≥йшли в ≥стор≥ю нашоњ культури
¤к ≥мена найполум'¤н≥ших борц≥в за волю й незалежн≥сть ”крањни, њхн≥й внесок у здобутт¤ незалежност≥ Ї надзвичайно вагомим,
так само, ¤к ≥ внесок м≥льйон≥в без≥менних борц≥в. ¬решт≥ вс≥ зусилл¤ не залишилис¤ марними: ¤кими жаданими, довгооч≥куваними були слова держава, самост≥йн≥сть, незалежн≥сть тринадц¤ть
рок≥в тому! “од≥ на руйновищ≥ колишнього —–—– люди ще не замислювалис¤: а що ц¤ незалежн≥сть принесе крањн≥?
ћи отримали омр≥¤ну самост≥йн≥сть, але що з нею робити, так на той час ≥ не вир≥шили. „и жити так, ¤к жили, чи щось м≥н¤ти, чи
те й ≥нше разом? Ћюди пишалис¤ тим, що стали св≥дками великого кроку в розвитку ”крањни: набутт¤ самост≥йност≥ (чи незалежност≥ Ч називайте ¤к завгодно). ≤ хто ж тод≥ знав, що ц¤ горд≥сть з
роками сховаЇтьс¤ десь глибоко всередин≥, а назовн≥ вийдуть зовс≥м ≥нш≥ почутт¤: невдоволен≥сть ≥снуючою д≥йсн≥стю, невпевнен≥сть у завтрашньому дн≥, страх за майбутнЇ своњх д≥тей, пост≥йний
пошук роботи ≥ грошей. „ому ж так болюче переживають наш≥ сп≥вв≥тчизники такий, здавалось би, прекрасний пер≥од розвитку
держави? ўоб в≥дпов≥сти на це питанн¤, необх≥дно, мабуть, трошки зануритис¤ в ≥стор≥ю. јдже ”крањна прот¤гом багатьох стол≥ть не
мала державноњ незалежност≥, тому њњ населенн¤ втратило так≥ необх≥дн≥ почутт¤, ¤к нац≥ональна горд≥сть, патр≥отизм, зам≥нивши њх ¤кимись сурогатними ц≥нност¤ми. Ќам доводитьс¤ тепер ламати
в≥ков≥чн≥ стереотипи, вчитис¤ в≥дчувати себе украњнц¤ми, громад¤нами незалежноњ держави, вчитис¤ пишатис¤ своЇю Ѕатьк≥вщиною, нав≥ть ¤кщо вона поки що не така процв≥таюча, ¤к ≥нш≥ держави св≥ту. ÷е нам треба буде збудувати прекрасне сусп≥льство майбутнього!
ј поки що наше майбутнЇ хоч ≥ св≥тле, але дуже непевне. ≤ тим, хто стане б≥л¤ керма держави в такий складний час, потр≥бно буде
попри все п≥днести ”крањну на г≥дний р≥вень. јле процес в≥дродженн¤ державност≥ не такий уже й легкий. ”крањна, ¤ка боролас¤ за незалежн≥сть стол≥тт¤ми, тепер потребуЇ хоча б к≥лькох дес¤тил≥ть дл¤ того, щоб в≥дновити ус≥ структури державноњ будови. “ому не сл≥д думати, що вже саме визнанн¤ пол≥тичноњ незалежност≥ вир≥шить ус≥ проблеми, ≥ б≥льше н≥чого не сл≥д робити. Ќ≥, навпаки,
нова пол≥тична ситуац≥¤ вимагаЇ в≥д нас ще б≥льше зусиль на користь держави, виробленн¤ нового пол≥тичного мисленн¤.
«араз же ”крањна розриваЇтьс¤ на шматки пол≥тичними суперечками, економ≥чними кризами, вона пригноблена величезними боргами перед ≥ншими державами св≥ту. Ќа це, зв≥сно, можна запе
речити, що не все так погано в нашому житт≥, адже нас врешт≥ сприйн¤ла ¤к партнера ™вропа, ≥м'¤ нашоњ держави стаЇ б≥льш вагомим ≥ в≥домим у св≥т≥. јле ж це лише маленьк≥ здобутки, на ¤ких зовс≥м не можна зупин¤тис¤. “им б≥льше, що слово ”крањна у св≥т≥ нер≥дко згадуЇтьс¤ не т≥льки ≥з позитивним звучанн¤м: скандали з≥ зброЇю, в≥дмиванн¤ брудних грошей, п≥ратська в≥део- та ауд≥опродукц≥¤. ќднак чи варто говорити в так≥й ситуац≥њ, що ми соромимос¤ жити у так≥й крањн≥? јдже крањна Ч це ми сам≥, наш≥ вчинки, наш≥ прагненн¤. ћи будуЇмо майбутнЇ своЇњ держави. ≤ невже немаЇ н≥чого св≥тлого в житт≥ нашоњ крањни? ’очетьс¤ в≥рити, що Ї, тому що ми маЇмо найб≥льший в св≥т≥ скарб Ч р≥дну мову, ¤ка п≥сл¤ здобутт¤ нац≥ональноњ незалежност≥ ≥нтенсивно розвиваЇтьс¤ й активно охоплюЇ вс≥ сфери людського житт¤, незважаючи на р≥зн≥ перешкоди. ѕов≥льно, але неухильно, розвиваютьс¤ нац≥ональний театр, к≥но й телебаченн¤, рад≥о та преса. ѕопул¤рною стаЇ украњнська естрадна музика, пишутьс¤ художн≥ твори р≥дною мовою...
ќтже, живе ”крањна, ¤ка здобула колись незалежн≥сть, ≥ буде
жити. Ѕуде, незважаючи н≥ на що, ≥ допомагати њй у цьому повинн≥ ми ус≥, њњ д≥ти, ≥ передус≥м молодь.
ѕочавши тв≥р словами украњнського класика, хочу й завершити його в такий же спос≥б. јдже щиро в≥рю усл≥д за ¬асилем —имоненком, що Ђще не вмерла ”крањна. ≤ не умре!ї.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "як ”крањна здобула незалежн≥сть?"
