Ўк≥льний тв≥р на тему:
≥ноф≥льм, ¤кий сподобавс¤
≤стор≥¤ розвитку к≥нематограф≥њ одночасно ≥ зовс≥м коротка в масштабах всесв≥тньоњ ≥стор≥њ, ≥ досить довга у пор≥вн¤нн≥ з людським житт¤м. ”же в≥дшум≥ло XX стол≥тт¤, ¤ке принесло нам так зван≥ Ђжив≥ картиниї, ¤ке прикувало м≥льйони людей «емл≥ до великих полотен к≥нотеатр≥в та невеличких Ђблакитнихї екран≥в телев≥зор≥в. √л¤дач≥ сп≥впереживали стражданн¤м екранних героњв,
рад≥ли разом з ними, плакали й см≥¤лис¤. « часу по¤ви перших к≥ностр≥чок пройшло багато часу, н≥ме чорно-б≥ле к≥но зм≥нилос¤ кольоровим звуковим, стереок≥но, в≥деоф≥льмами. јле гл¤дач≥ все так же захоплено дивл¤тьс¤ ≥ стар≥ ф≥льми, ≥ нов≥ стр≥чки, чекаючи
зустр≥чей з улюбленими к≥ноартистами.
ћи вже змалечку звикаЇмо до цього надзвичайно ц≥кавого й чар≥вного мистецтва Ч мистецтва к≥но. —початку ми дивимос¤ дит¤ч≥ ф≥льми, пот≥м разом з батьками знайомимос¤ з найкращими
шедеврами св≥товоњ к≥нематограф≥њ. Ќе сумн≥ваюс¤, що кожен сучасний украњнець може назвати найв≥дом≥ших рос≥йських та заруб≥жних режисер≥в та актор≥в, таких, ¤к ончаловський, “арковський, Ѕессон, “арант≥н≥ та ≥нших. јле чому ж украњнський гл¤дач не згадуЇ перш за все украњнських режисер≥в, украњнське к≥но? јдже воно теж варте нашоњ уваги. ÷е к≥но Ч перлина нашоњ нац≥ональноњ культури, ви¤в нашоњ нац≥ональноњ ментальност≥, вм≥нн¤ в≥дтворити красу свого живого житт¤ у к≥нематограф≥.
ѕочиналос¤ украњнське к≥но з шедевр≥в ќлександра ƒовженка Ч в≥домого украњнського письменника, сценариста ≥ режисера,
творц¤ перших наших нац≥ональних к≥ношедевр≥в. ” своњх стр≥чках творцев≥ вдалос¤ в≥дтворити прекрасн≥ порухи людськоњ душ≥,
бор≥нн¤ людини за м≥сце у св≥т≥, красу творчоњ прац≥ ≥ почутт≥в.
ќдеська к≥ностуд≥¤, на ¤к≥й працював ќ. ƒовженко, г≥дно продовжила роботу в≥домого всьому св≥тов≥ митц¤, роботи ¤кого стали тепер надбанн¤м нашоњ к≥носкарбниц≥.
”крањнське к≥но зачаровуЇ гл¤дача своЇр≥дним вм≥нн¤м поЇднати у к≥ностр≥чц≥ красу украњнськоњ природи з урбан≥стичними
пейзажами, ≥сторичн≥ сюжети ≥з сучасними, сатиричн≥ ≥стор≥њ з глибоко л≥ричними картинами. —л≥д згадати в≥дом≥ вс≥м екран≥зац≥њ
класичних твор≥в ЂЌ≥ч перед –≥здвомї, Ђ“≥н≥ забутих предк≥вї, Ђ–оксоланаї, Ђ¬огнем ≥ мечемї, Ђѕере¤славська радаї, ц≥кавий ≥рон≥чний ≥ легкий ф≥льм Ђћаксим ѕерепелиц¤ї та ≥нш≥. ¬они н≥коли не застар≥ють дл¤ гл¤дача, оск≥льки Ї д≥йсно мистецькими шедеврами не т≥льки украњнськоњ, а й св≥товоњ к≥нематограф≥њ.
јле ¤ хочу под≥литис¤ своњми враженн¤ми в≥д ус≥ма улюбленого ф≥льму Ђ«а двома зайц¤миї, зн¤того за однойменною драмою
ћ. —тарицького. ≤ нехай цей ф≥льм не новий, ≥ над ситуац≥¤ми, в ¤к≥ потрапл¤ли його героњ, см≥¤лис¤ ще наш≥ батьки, ми все одно ≥з задоволенн¤м дивимос¤ його, оск≥льки цей ф≥льм стоњть на набагато вищому р≥вн≥, н≥ж велика к≥льк≥сть сучасних Ђмильних оперї Ч сер≥ал≥в ≥з нудним ≥ безбарвним сюжетом, Ђмертвоюї грою актор≥в.
÷ей ф≥льм, такий легкий ≥ см≥шний, насправд≥ ¤вл¤Ї собою водев≥льне розкритт¤ досить глибокоњ життЇвоњ ситуац≥њ, пов'¤заноњ
≥з людською п≥дступн≥стю, бажанн¤м скористатис¤ чужою дов≥рлив≥стю, бажанн¤м збагатитис¤ за чужий рахунок, ≥з зрадою, ≥, навпаки, справжн≥ми людськими почутт¤ми, њх щир≥стю, правдив≥стю, красою. √оловний герой ф≥льму —вирид ѕетрович √олохвастов Ч це г≥пербол≥зоване вт≥ленн¤ вс≥х характер≥в юнак≥в-жевжик≥в, дл¤ ¤ких вдале одруженн¤ стало Їдиним способом реал≥зуватис¤ й закр≥питис¤ в соц≥альному житт≥, покращити своЇ становище. ƒл¤ таких людей прац¤ не Ї сенсом ≥снуванн¤, вони, наче безтурботн≥ метелики, л≥тають житт¤м, не пом≥чаючи, що руйнують при цьому людськ≥ душ≥. “ак ≥ —вирид ѕетрович прагне одружитис¤ з негарною ≥ дурнуватою ѕронею ѕрокоп≥вною, щоб жити безб≥дно. ƒ≥вчина, незвикла до чолов≥чоњ уваги, в≥дразу ж тане, не розум≥ючи, що √олохвастов зовс≥м не любить њњ. «даЇтьс¤, що ситуац≥¤ розвиваЇтьс¤ за планом —вирида ѕетровича, однак саме в цей момент жевжик зустр≥чаЇ √алю Ч вт≥ленн¤ краси й цноти, справжню мр≥ю кожного чолов≥ка. √олохвастов закохуЇтьс¤ ≥ розриваЇтьс¤ надвоЇ: в≥н маЇ одружитис¤ з ѕронею з розрахунку ≥ хоче бути з √алею через коханн¤. ƒ≥йсно, —вирид ѕетрович погнавс¤ за двома зайц¤ми, та жодного не сп≥ймав, оск≥льки брехн¤ завжди виходить на св≥т Ѕожий, н≥коли вона не залишаЇтьс¤ непокараною. —аме в день вес≥лл¤ ≥нтриги √олохвастова, чи ¤к називаЇ його батько ѕрон≥ Ђ√олохвостогої, розкриваютьс¤, ≥ в≥н з ганьбою мусить залишити ињв. ‘≥нальна сцена ф≥льму просто блискуча: —вирид в≥дступаЇ, осм≥¤ний ус≥ма оточуючими, ѕрон¤ ѕрокоп≥вна плаче ≥ лаЇтьс¤ (вона зовс≥м не варта жалощ≥в, бо сама досить жорстока до своњх близьких, байдужа до них), а √ал¤ з≥ своњм коханим гордо спостер≥гають за цим Ч саме вони Ї у ф≥льм≥ вт≥ленн¤м позитивних рис.
‘≥льм, зн¤тий к≥лька дес¤тил≥ть тому, славитьс¤ блискучою грою прекрасних украњнських актор≥в, майстерно зн¤тими сценами, прекрасними л≥нгв≥стичними каламбурами, ¤к≥ робл¤ть образн≥сть к≥
нотвору ще б≥льш ¤скравою. √л¤дач, неначе зачарований, прот¤гом усього ф≥льму не може в≥д≥рватис¤ в≥д екрана, а пот≥м неодноразово в р≥зних життЇвих ситуац≥¤х згадуЇ жарти з ф≥льму, наприклад: Ђј то шкварчала ваша пап≥роскаї, Ђ’имка Ч туди, ’имка Ч сюдиї, Ђ√а? Ч “а не гавкайї та ≥нш≥, ¤к≥ викликають см≥х, вчать з гумором дивитис¤ на житт¤, бачити в ньому веселе й см≥шне. «алишаЇтьс¤ т≥льки сказати, що ф≥льм Ђ«а двома зайц¤миї, цей шедевр нашого к≥номистецтва, викликаЇ горд≥сть кожного украњнц¤, оск≥льки зн¤тий в≥н за твором нашого в≥домого письменника, оск≥льки в≥н вт≥люЇ основн≥ риси нашоњ ментальност≥: вм≥нн¤ посм≥¤тис¤ над собою, вм≥нн¤ бути вищим за життЇв≥ обставини, збер≥гати, ¤к √ал¤, свою людську г≥дн≥сть.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: " ≥ноф≥льм, ¤кий сподобавс¤"
