Ўк≥льний тв≥р на тему:
”крањна через 20 рок≥в (II вар≥ант)
Ђ” Ч кра Ч њ Ч на! ” Ч кра Ч њ Ч на! ” Ч кра Ч њ Ч на!ї Ч ревуть трибуни на ќл≥мп≥йському стад≥он≥ в иЇв≥. —тад≥он р¤сн≥Ї
прапорами р≥зних крањн, небо цв≥те фантастичними св¤тковими феЇрверками. “≥льки-но в≥дбулас¤ церемон≥¤ в≥дкритт¤ ќл≥мп≥йських ≥гор у иЇв≥...
≥лька рок≥в тому кињвський мер висунув кандидатуру столиц≥ ”крањни на право приймати чергов≥ ќл≥мп≥йськ≥ ≥гри, ≥ ињв перем≥г
у змаганн≥ з ѕарижем, ћ≥ланом, –≥о-де-∆анейро та ≥ншими всесв≥тньо в≥домими м≥стами. « того часу ињв та вс¤ ”крањна ретельно готувались, щоб г≥дно зустр≥ти гостей ≥з жаркого ™гипту ≥ холодноњ Ўвец≥њ, передовоњ япон≥њ ≥ пихатоњ самовпевненоњ јмерики, а також своњх улюблених ≥ неповторних, тих, хто не бачить деревину в своЇму оц≥, Ч сус≥д≥в ≥з –ос≥њ.
«вичайно, столицю готували найретельн≥ше, але х≥ба не радуЇ око перлина б≥л¤ мор¤ Ч наша славетна ќдеса, неповторний ≥
сповнений загадковост≥ легендарний Ћьв≥в, розкв≥тлий модерний ƒонецьк; ¤кий у своЇму розвитков≥ дор≥вн¤вс¤ до найв≥дом≥ших
Ївропейських м≥ст? “а вс¤ ”крањна за в≥с≥м рок≥в, що минули з часу перемоги у в≥дбор≥ м≥ста проведенн¤ ќл≥мп≥йських ≥гор, прибралась, прикрасилась, розцв≥ла. ÷≥ в≥с≥м рок≥в по вс≥й крањн≥
будувались нов≥ автомаг≥страл≥, нов≥ зал≥зниц≥, сучасн≥ готел≥, на двер¤х ¤ких гордо виблискували п'¤ть з≥рок, з'¤вилос¤ безл≥ч
парк≥в, насаджень, озер, що дарували прекрасн≥ хвилини ≥ найтепл≥ш≥ емоц≥њ. ¬се чим можна пишатис¤, реставрувалос¤, ремонтувалос¤, в≥дроджувалос¤, все, що з'¤вл¤лось у св≥т≥, приймалос¤,
переосмислювалос¤ ≥ вт≥лювалос¤ в житт¤. ”крањна, що завжди пишалась своњми старовинними спорудами, арх≥тектурними пам'¤тками, ¤к≥ вели за собою в сиву давнину, тепер могла пишатис¤ наймодерн≥шими буд≥вл¤ми. «а цей час буд≥вельна галузь зазнала розкв≥ту. ј ≥ноземн≥ вклади в ќл≥мп≥аду спри¤ли розвитку
машинобудуванн¤, ав≥абудуванн¤, пол≥граф≥чноњ ≥ друкарськоњ справи та багатьох ≥нших галузей виробництва.
–оки ≥нтенсивного розвитку зм≥цнили ”крањну не т≥льки матер≥ально, але й духовно. “епер зах≥д ≥ сх≥д ”крањни Ї т≥льки на уроках географ≥њ у школ≥, а не у св≥домост≥ громад¤н. ”крањна в своњй Їдност≥, соборност≥ стала щасливою, раптом усв≥домивши, що вона Їдина така в св≥т≥, що вона самодостатн¤ ≥ њй н≥хто не потр≥бний, н≥ Ђдруз≥ї, що прагнуть Ђдопомогтиї, н≥ ≥нвестори. ¬она стала б≥льше догл¤дати за собою, стала охайн≥шою, позбулас¤ брудних м≥сць на своњй територ≥њ. ”крањнц≥ стали нац≥онально св≥домими, вони почали пишатис¤ своЇю державою ≥ нац≥ональною приналежн≥стю, адже њхнЇ житт¤ довело њм, що Ђна св≥т≥ кращоњ немаї.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "”крањна через 20 рок≥в" (II вар≥ант)
