Шкільний (учнівський) твір:
Голодомор 33 року - найстрашніша трагедія українського народу (за романом В.Барки "Жовтий князь") (IІI варіант)
Жовтий князь... Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки «Жовтий князь» — це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну.
У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу чорну біду, що охопила Україну і викинула її за межі
елементарного людського буття. Та й як це можна: забрати у людей хліб, плід їхньої кривавої праці, і звалити його в зернопунктах або просто під відкритим небом? Як можна було спокійно спостерігати, як люди вмирали з голоду в той час, коли їхнє зерно у них на очах проростало, цвіло, пропадало? Як можна було стріляти в голодних людей, що намагалися взяти хоч жменьку того дорогоцінного зерна для своїх замучених дітей?
Василь Барка правдиво відтворив процес винищення українського народу, бо особисто бачив, як гниють на станціях і біля елеваторів розкриті під дощем, підтоплені водою гори зерна в той час, як божевільні від голоду люди починають їсти вже померлих, як хати перетворюються на холодні страшні домовини для цілих родин.
Трагедію всього українського народу письменник показав на прикладі звичайної селянської родини Катранників. З жахливими подробицями автор розповідає про страждання членів родини, про те, як голова сім'ї до останнього намагався добути для своїх рідних щось їстівне. Ні, не хліб, а що завгодно, тільки щоб можна було жувати. У їжу йдуть викопані торішні овочі, листя і бруньки дерев, впольовані ховрахи, їжаки, горобці та інша живність, доведені до відчаю люди навіть радіють м'ясу дохлого коня.
Письменник відтворив усі засоби, до яких вдавалися душогубці, щоб винищити український народ. Так між Росією і Україною було встановлено кордон, якого до того часу не було, відчайдушних шукачів їжі, що вирушали в мандри, чекали обвали і масові розстріли; в крамницях за високими комерційними цінами продавали гнилий, пожований, непридатний до їжі товар; на селян, що працювали не в колгоспі, накладали подвійні та потрійні податки, штрафи за найменшу провину.
Роман «Жовтий князь» — своєрідний меморіал пам'яті жертвам голодомору, мільйонам «безневинно убієнних» хліборобів, це відкриття перед нащадками моторошної безодні людського горя і відчаю, страхітливої хроніки нестерпно тяжкої долі українського народу, це гнівний осуд тоталітарного режиму, твір-реквієм, твір-застереження.
по темі:
категорія: українська література / твори за творчістю Барки Василя / голодомор 33 року - найстрашніша трагедія українського народу (за романом В.Барки "Жовтий князь") (IIІ варіант)"
