ѕ≥сн≥ та романси нев≥домих автор≥в
ѕоез≥¤ ≥ п≥сн¤ супроводжували наш народ впродовж усього ≥сторичного шл¤ху. ≤ слова, ≥ мелод≥¤ народжувалис¤ з одного джереиа - з душ≥ людськоњ, з безмежного св≥ту њњ почутт≥в. Ќа думку украњнського фольклориста ќлександра ѕотебн≥, народноп≥сенна л≥рика з'¤вилас¤ Ђвнасл≥док орган≥чноњ потреби народу випов≥сти своњ думи ≥ спод≥ванн¤, виплеснути наипалк≥ш≥ емоц≥њ, мажорн≥ й щаслив≥ настроњ, болюч≥ в≥дчутт¤ соц≥альноњ несправедливост≥, передбаченн¤ розлук ≥ фатальних втрат, непов≥ орно щаслив≥ мит≥ вт≥шних побачень ≥ насолодї.
÷е сказано про п≥сню - найдавн≥ший жанр народноњ л≥рики. ¬она пост≥йно розвивалас¤, збагачувалас¤, створювалис¤ нов≥ жанри та њх р≥зновиди. ќдним з них став романс. ¬еликих в≥дм≥нностей м≥ж п≥снею ≥ романсом немаЇ, але де¤к≥ специф≥чн≥ нюанси фах≥вц≥ вид≥л¤ють. –оманс - це ускладнений вид п≥сн≥, що стала ≥нтимн≥шого, здобула здатн≥сть передавати найтонш≥ в≥дт≥нки людськоњ псих≥ки - душевн≥ настроњ. јвтор мелод≥њ п≥дсилюЇ музикою емоц≥йний тонус твору. Ћише в гармон≥њ сл≥в ≥ музики народжуЇтьс¤ високохудожн≥й романс.
“ипов≥ риси романсу - переважанн¤ ≥нтимних мотив≥в, детал≥зоване в≥дображенн¤ почутт≥в ≥ настроњв, орган≥чн≥ший зв'¤зок м≥ж мелод≥Їю ≥ текстом. ор≥нн¤м украњнський романс с¤гаЇ пер≥оду одноголосних п≥сень в њхн≥х кращих л≥рико-драматичних зразках. –озкв≥т жанру в≥дбувс¤ у XVIII - перш≥й половин≥ XIX стол≥тт¤, коли в п≥сенн≥й творчост≥ посилилось л≥ричне начало завд¤ки захопленню супров≥дною грою на бандур≥, г≥тар≥, л≥р≥.
¬елике значенн¤ дл¤ розвитку романсу мала творч≥сть поет≥в-романтик≥в ќ. јфанасьЇва-„ужбинського (Ђ—кажи мен≥ правдуї), ¬. «аб≥ли (Ђƒивлюсь ¤ на небої), ™. √реб≥нки (ЂЌ≥, мамо, не можна нелюба любитьї) та ≥н. ¬они створили ц≥лу низку високохудожн≥х л≥ричних твор≥в, пройн¤тих щир≥стю, емоц≥йн≥стю, за ритм≥кою ≥ стил≥стикою близьких до народноњ творчост≥, ¤к≥ стали еталоном тогочасноњ романсовоњ л≥рики ≥ цим стимулювали розвиток жанру. —творювалис¤ нов≥ л≥ричн≥ п≥сн≥ та романси, що передавалис¤ в≥д покол≥нн¤ до покол≥нн¤, хоча народ не пам'¤тав ≥м'¤ автора. ’то знаЇ сьогодн≥ автор≥в таких п≥сенних шедевр≥в, ¤к Ђћ≥с¤ць на неб≥ї, Ђќй не св≥ти м≥с¤ченькуї та ≥нших?
ѕрот¤гом XIX стол≥тт¤ романс розвинувс¤ на повну силу ¤к л≥тературно-п≥сенний жанр. ќсобливо це стало пом≥тним п≥сл¤ по¤ви поез≥њ “араса Ўевченка з новими тематичними гран¤ми, новими ≥нтонац≥йними нюансами. омпозитори почали освоювати поез≥ю обзар¤, розширюючи жанровий д≥апазон романсу: з'¤вл¤Їтьс¤ романс-дума, романс-балада, романс-монолог, романс-колискова тощо.
ѕрофес≥йн≥ поети й аматори XX стол≥тт¤ перехопили естафету в своњх попередник≥в. ¬они посилили ф≥лософське осмисленн¤ д≥йсност≥, поглибили розкритт¤ характеру людини, њњ емоц≥йних ви¤в≥в, вдосконалили техн≥ку в≥ршуванн¤: мелод≥йн≥сть поез≥њ, внутр≥шнЇ в≥дчутт¤ ритму, гармон≥йну р≥вновагу ц≥лого ≥ деталей.
Ќародна п≥сн¤ та романс ≥ на сьогодн≥ Ї одним з найулюблен≥ших у народ≥ жанр≥в, важливим дл¤ вихованн¤ високих художньо-естетичних смак≥в.
"Ѕ≥бл≥отека школ¤ра" пропонуЇ ¬ам ознайомитись з наступними п≥сн¤ми та романсами нев≥домих автор≥в:
|
|
|
категор≥¤: усна народна творч≥сть / п≥сн≥ та романси нев≥домих автор≥в
