—оц≥ально-побутов≥ п≥сн≥
—оц≥ально-побутов≥ п≥сн≥ - це великий масив еп≥чних народно-п≥сенних твор≥в про економ≥чн≥ та пол≥тичн≥ умови житт¤ р≥зних соц≥альних груп населенн¤, про њхню ≥сторичну роль у становленн≥ та розвитку украњнського сусп≥льства, у формуванн≥ нац≥ональних норм етики й морал≥. оротко кажучи, про вс≥х ≥ про все: г≥рку долю простого люду в умовах тотал≥тарних режим≥в, соц≥альну нер≥вн≥сть, громадськ≥, родинн≥, побутов≥ конфл≥кти, природне в≥ков≥чне прагненн¤ народу до вол≥, пошуки шл¤х≥в до кращого житт¤ тощо. як писав ћикола √оголь, дл¤ ”крањни народн≥ п≥сн≥ - це все: Ђ≥ поез≥¤, ≥ ≥стор≥¤, ≥ батьк≥вськ≥ могилиї.
«а тематичними ≥ жанровими ознаками соц≥ально-побутову фольклористику розд≥л¤ють на так≥ цикли п≥сень: козацьк≥, гайдамацьк≥, рекрутськ≥, солдатськ≥ (жовн≥рськ≥), бурлацьк≥, зароб≥тчанськ≥ (строкарськ≥), чумацьк≥, кр≥пацьк≥, наймитськ≥, родинн≥, сир≥тськ≥ та ≥н. ожен з цих цикл≥в маЇ своњ особливост≥, але вс≥ вони об'Їднан≥ соц≥альними мотивами ≥ найкраще характеризують певну ≥сторичну епоху.
¬иникненн¤ ≥ розвиток козацьких п≥сень пов'¤зан≥ з ≥стор≥Їю козацтва (’”-’”ѕ≤ стол≥тт¤). њхн¤ тематика р≥зноман≥тна: п≥дготовка ≥ в≥д'њзд козака до походу, прощанн¤ з р≥дними, сутичка з ворогами, смерть на пол≥ бою, нелегка дол¤ в невол≥, туга за батьк≥вщиною та родиною (Ђќй у луз≥, та ще й при берез≥ї). ¬ образах головних героњв п≥сень вт≥лен≥ волелюбн≥сть украњнського народу, непримиренн≥сть до соц≥ального й нац≥онального гн≥ту. —аме цими мотивами вони спор≥днен≥ з ≥сторичними п≥сн¤ми й думами.
≤ стил≥стично, ≥ тематично до них близьк≥ гайдамацьк≥ п≥сн≥, в ¤ких осп≥вано боротьбу народних мас проти феодально-кр≥посницького та нац≥онально-рел≥г≥йного гн≥ту польськоњ шл¤хти у XVIII стол≥тт≥. Ќа територ≥њ Ѕуковини ≥ «акарпатт¤ були попул¤рними гайдуцьк≥ п≥сн≥, що заф≥ксували боротьбу слов'¤нських народ≥в проти турецьких загарбник≥в у ’”-’≤’ стол≥тт¤х.
’оч де¤к≥ походи ≥ перемоги в згаданих циклах п≥сень були романтизован≥, все-таки в них переважали м≥норн≥ мотиви, бо люд¤м важко було змиритис¤ з тим, що дуж≥, молод≥ хлопц≥ змушен≥ були в≥дриватис¤ в≥д звичноњ, улюбленоњ хл≥боробськоњ прац≥, багатьом з них довелос¤ накласти головами на чужин≥, залишивши на р≥дн≥й земл≥ вд≥в ≥ сир≥т. оли в≥дстоювалис¤ ≥нтереси свого народу, то захист р≥дного краю сприймавс¤ ¤к почесний обов'¤зок, коли ж п≥сл¤ введенн¤ рекрутськоњ повинност≥ з села почали насильно забирати у в≥йсько м≥цних працездатних хл≥бороб≥в, щоб њхн≥ми руками зд≥йснювати чињсь авантюрн≥ експанс≥он≥стськ≥ плани, а њхн¤ в≥дсутн≥сть л¤гала важким т¤гарем на ж≥ноч≥ плеч≥, то в≥дпов≥дно зм≥нювалис¤ ≥ настроњ народу, в п≥сенн≥й творчост≥ з'¤вл¤лис¤ нов≥ мотиви. ¬иникали рекрутськ≥ та солдатськ≥ п≥сн≥. ¬ р≥зних сюжетних вар≥антах висловлювалос¤ сп≥вчутт¤ юнакам, ¤к≥ Ђлише с≥¤ли та орали, ц≥пом молотилиї, а тепер њх змушують через муштру призвичаюватис¤ до зброњ (Ђ¬ил≥тали орли з-за крутоњ гориї).
ќсобливо траг≥чн≥ дол≥ вих≥дц≥в ≥з села зображен≥ в бурлацьких п≥сн¤х. Ѕурлаки - це бездомн≥, самотн≥ люди, ¤к≥ в ’”≤-’≤’ стол≥тт¤х наймалис¤ вантажниками, чорноробами у риболовецьких арт≥л¤х на ƒн≥пр≥, ƒунањ, ƒн≥стр≥, „орному мор≥. ¬они - народ працьовитий, дружний, але знедолений: без дружини, родини понев≥р¤ютьс¤ на чужин≥, змушен≥ вмирати в самот≥ (Ђ“а заб≥л≥ли сн≥гиї, Ђ√оре мен≥ на чужин≥ї).
«а тужливими образами, поетичними тропами близьк≥ до бурлацьких п≥сн≥ зароб≥тчанськ≥, строкарськ≥, наймитськ≥. Ќайдавн≥ш≥ ≥ них виникли в середовищ≥ зубож≥лих козак≥в, зайн¤тих на в≥дхожих промислах (цукроварн¤х, мануфактурах, шахтах). ≤нтенсивний розвиток кап≥тал≥зму прискорив процес пролетаризац≥њ сел¤нства, посилив його експлуатац≥ю. “¤жка прац¤ зароб≥тчан, њхн¤ безправн≥сть, зловживанн¤ роботодавц≥в - основн≥ теми народних п≥сень. ≤сторичне значенн¤ зароб≥тчанськоњ поез≥њ ще й в тому, що своњми сюжетами вона започаткувала в ”крањн≥ роб≥тничу п≥сню.
Ќе легше жилос¤ й строкар¤м, молодим люд¤м, убог≥ батьки ¤ких за завдаток в≥ддавали њх заможним на домовлений строк (зв≥дси й назва Ђстрокар≥ї). ¬≥дробл¤ти завдаток доводилос¤ виснажливою працею, знос¤чи пост≥йн≥ знущанн¤ господар¤ (Ђќй мат≥нко-з≥ркої, Ђќй п≥ду ¤ лугомї).
” кр≥пацьких п≥сн¤х най¤скрав≥шими сатиричними образами засуджена панщина, дармова примусова прац¤ закр≥паченого сел¤нина у господарств≥ пом≥щика. ” р≥зноман≥тних сюжетних вар≥антах п≥сень сел¤ни не лише з сумом, в≥дчаЇм, а й з невгасимим гн≥вом, обуренн¤м засуджують нег≥дну повед≥нку пом≥щик≥в та њхн≥х економ≥в, ¤к≥ розкошують, гул¤ють, бешкетують, визискуючи сел¤н (Ђј в нед≥лю пораненької).
—кладн≥ економ≥чн≥ й соц≥альн≥ умови згубно впливали на родинне житт¤. ¬ п≥сенних сюжетах знаходимо пост≥йн≥ конфл≥кти м≥ж подружж¤м, сварки, б≥йки, розлученн¤, б≥дуванн¤ сир≥т (Ђќй зацв≥ла рожа край в≥кнаї, Ђ“а немаЇ г≥рш н≥комуї).
ѕор≥вн¤но з ≥ншими родинний цикл все ж не такий похмурий. “ут трапл¤ютьс¤ майстерно виписан≥ л≥ричн≥ сцени, приваблив≥ образи д≥вчат ≥ парубк≥в, дотепний гумор. Ќав≥ть т¤жка прац¤ опоетизована. ≤ хоч вона ≥нколи позбавл¤Ї права на особисте житт¤ (Ђѕосадила ог≥рочкиї), проте працьовит≥ люди завжди в пошан≥. њх любл¤ть, ≥ вони в≥дпов≥дають взаЇмн≥стю. ≤ найт¤жча прац¤ не може згасити палких почутт≥в (Ђќй у пол≥ нивкаї).
—оц≥ально-побутов≥ п≥сн≥ р≥знопланов≥ ≥ за тематикою, ≥ за сюжетами, ≥ за мотивами, ≥ за колоритн≥стю образ≥в. ƒл¤ них характерне поЇднанн¤ реал≥стичноњ конкретност≥ з метафорично-символ≥чною образн≥стю, вони багат≥ на традиц≥йн≥ дл¤ народного епосу метафори, пост≥йн≥ еп≥тети, пор≥вн¤нн¤.
” соц≥ально-побутових п≥сн¤х украњнського народу узагальнено в≥дбивс¤ св≥т людських доль в усьому його р≥зноман≥тт≥.
"Ѕ≥бл≥отека школ¤ра" пропонуЇ ¬ам ознайомитись з наступними соц≥ально-побутовими п≥сн¤ми:
|
|
|
категор≥¤: усна народна творч≥сть / соц≥ально-побутов≥ п≥сн≥
