Ўк≥льний тв≥р на тему:
ћоњ враженн¤ в≥д ћоскви (лист)
ƒавно тебе не бачила. јле дуже хот≥лос¤ б з тобою посп≥лкуватис¤. “ак багато вражень, житт¤ нестримно несе мене своњми потоками, але мен≥ вдаЇтьс¤ вправно керувати теч≥Їю,
«наЇш, ¤ н≥коли не жалкую, що витратила тод≥ грош≥ на поњздку до ћоскви. яке чудове ≥ водночас незвичне м≥сто, занадто велике, щоб його можна було охопити та зрозум≥ти, воно живе своњм житт¤м. «в≥сно, що на нас, таких ¤к ус≥, що прињзд¤ть сюди на хвилинку, подивитис¤, сфотографуватис¤ та забрати з собою вражену у¤ву, ћосква зовс≥м не чекала. ¬она зустр≥ла нас туманом. “и у¤вл¤Їш? я ст≥льки чекала на цю зустр≥ч... ѕонад чотирнадц¤ть годин дороги, автобус, ц≥ пост≥йн≥ м≥л≥цейськ≥ пости, перев≥рки, митниц¤... ј тут туман... «вичайно, хот≥лос¤ побачити велич м≥ста у промен¤х сонечка, ¤к≥ б вигравали на золотоверхих соборах та церквах м≥ста. ј ти знаЇш, ¤к багато тих собор≥в у м≥ст≥, а ¤к≥ вони чудов≥, у них в≥дбит≥ ц≥л≥ епохи та в≥ки, заходиш ≥ наче поринаЇш у ≥нший св≥т, ≥нший вим≥р, час тут не маЇ н≥¤кого значенн¤. —обор ¬асил¤ Ѕлаженного в≥домий на ц≥лий св≥т. ¬≥домо, що майстри, ¤к≥ збудували цей собор, були страчен≥ дл¤ того, щоб не зробили такоњ краси в ≥ншому м≥ст≥.
ћ≥сто з самого початку понесло нас своњми нестримними р≥зноголосими вулиц¤ми та проспектами, п≥дземкою метро. Ќас зустр≥чали строкат≥ магазини, рекламки, аф≥ш≥, старовинн≥ буд≥вл≥ та сучасн≥ комфортабельн≥ багатоповерх≥вки.
„ервона площа Ч дуже в≥дома, осп≥вана багатьма, ви¤вилась не такою великою, можливо, нав≥ть затишною. оли проходили повз ст≥ну ремл¤, де поховано багато в≥домих людей, у пам'¤т≥ спливали ¤скрав≥ ≥люстрац≥њ ≥стор≥њ, де головною персоною був екскурсовод, ¤кий за невеликий час пров≥в нас тими бурхливими незрозум≥лими часами минулого. оротеньк≥ зупинки б≥л¤ крих≥тних дощечок у ст≥н≥ ще довго турбували нашу у¤ву.. “ут сховано те, що залишилис¤ в≥д великих людей, ¤к≥ зм≥нювали своњми вчинками плин ≥стор≥њ.
јле час ≥шов.
« заходом сонц¤ здалос¤, що м≥сто зм≥нило свою маску, почало грати за ≥ншими правилами, зм≥нилис¤ нав≥ть перехож≥. ¬они стали б≥льш вишукан≥, вибагливо вд¤гнен≥, занадто самовпевнен≥, ¬они н≥би поверталис¤ у своњ волод≥нн¤, що њх на день забирали гост≥, туристи, шукач≥ пригод. ѕовз нас прол≥тали дорог≥, ран≥ше не бачен≥ автомоб≥л≥.
ћи провели незабутн≥й чудовий день у цьому незрозум≥лому м≥ст≥.
ƒуже хочу тоб≥ про не розпов≥сти б≥льш детально. “и ж розум≥Їш, що цей пап≥рець не може вт≥лити вс≥ т≥ враженн¤, що переповнюють мою дущу.
« нетерп≥нн¤м чекаю на зустр≥ч.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "ћоњ враженн¤ в≥д ћоскви (лист)"
