Ўк≥льний тв≥р на тему:
≈м≥грац≥¤
ќдн≥Їю з найболюч≥ших ≥ найактуальн≥ших проблем дл¤ сучасноњ ”крањни Ї проблема ем≥грац≥њ њњ громад¤н до ≥нших крањн. «розум≥ло, що ем≥грувати за меж≥ р≥дноњ крањни змушен≥ люди, що з р≥зних причин не можуть повноц≥нно жити на њњ теренах. як правило, це причини економ≥чн≥ (тобто бажанн¤ пол≥пшити р≥вень свого житт¤, забезпечити особистий добробут, а в≥дпов≥дно, ≥ г≥дне ≥снуванн¤) або ≥деолог≥чн≥ (неможлив≥сть жити в крањн≥, пол≥тичн≥, соц≥альн≥ або моральн≥ закони ¤коњ суперечать особистим ≥нтересам громад¤нина ≥ зумовлюють його гнобленн¤ та утиски).
Ќаш≥ сп≥вв≥тчизники змушен≥ були назавжди вињжджати за кордон за р≥зних час≥в ≥ з р≥зних причин. ќднак ем≥грац≥¤ н≥коли не була дл¤ них пор¤тунком. ¬ињзд до чужоњ крањни з чужою культурою ≥ мовою Ї швидше трагед≥Їю дл¤ украњнц≥в, ¤к≥ споконв≥ку славилис¤ своЇю прив'¤зан≥стю до р≥дноњ земл≥, р≥дноњ в≥ри, р≥дноњ дом≥вки. Ќайпоказов≥шим художн≥м твором, у ¤кому розкрито всю глибину трагед≥њ украњнських ем≥грант≥в, змушених полишати свою Ѕатьк≥вщину, Ї психолог≥чна новела ¬. —тефаника Ђ ам≥нний хрестї. √оловний герой новели ≤ван ƒ≥дух Ђдуже не хот≥в покидати свого кам≥ннистого ірунту, та д≥ти, нев≥стки та доньки, не давали йому жити, ≥ в≥н тому лише вт≥к до анади, щоб Ђмогли жити дальшеї . ¬≥н переконаний, що чужа крањна - могила дл¤ нього й дружини, бо втрата Ѕатьк≥вщини дор≥внюЇ смерт≥. ≤ван ƒ≥дух - це образ-тип, у ¤кому вт≥лен≥ риси й переживанн¤ багатьох ем≥грант≥в. артина, коли ≤ван, запр¤гшись разом ≥з конем, т¤гне навантажений в≥з, перетворюЇтьс¤ на символ каторжноњ прац≥ людини в сусп≥льств≥, ¤ке про нењ не дбаЇ. Ќе багачем був ≤ван, але св≥й шматок хл≥ба мав, а тепер, на схил≥ л≥т, змушений покинути господарство, налагоджене т¤жкою працею ≥ неймов≥рними зусилл¤ми. Ђ÷¤ земл¤ не годна к≥лько народа здерж≥ти та й к≥льки б≥д≥ витриматиї, - у розпач≥ говорить сел¤нин.
ќбраз ≤вана ƒ≥духа доповнюЇтьс¤ в новел≥ образами так само передчасно постар≥лих людей - його дружини атерини, старого ћихайла та ≥нших сус≥д≥в.
артини прощанн¤, спов≥д≥, жал≥бний сп≥в, божев≥льний танок - усе це намаганн¤ автора показати читачев≥ народну трагед≥ю. ам≥нний хрест ≥з вир≥зьбленими на ньому ≥менами, поставлений ≤ваном ƒ≥духом на глин¤ному горб≥, став пам'¤тником не лише його родин≥, а й ус≥м труд≥вникам, ¤к≥ вињздили до Ђ√америкиї й анади. ÷≥ крањни асоц≥юютьс¤ у ¬. —тефаника з могилою, тому кам≥нний хрест ≥ став символом траг≥зму житт¤ ем≥гранта.
¬ињжджати за кордон у пошуках кращоњ дол≥ у р≥зн≥ ≥сторичн≥ пер≥оди були змушен≥ також науковц≥, митц≥, п≥дприЇмц≥ - люди р≥зного в≥ку й р≥зних ≥дейних переконань, не згодн≥ з пол≥тичним режимом крањни, а тому пересл≥дуван≥ й гнан≥. “угу високодуховноњ людини, змушеноњ жити за межами р≥дноњ держави, передав у поез≥њ Ђ∆уравл≥ї Ѕогдан Ћепкий. Ђ„ути: кру! кру! кру! ¬ чужин≥ умру, «аки море перелечу, рилонька з≥труї - так говорить поет про страх н≥коли не повернутис¤ на Ѕатьк≥вщину.
ќбраз журавл≥в, ¤к≥ в≥дл≥тають у чуж≥ крањ, став глибоко символ≥чним ≥ близьким ус≥м тим, хто з р≥зних причин був змушений покинути Ѕатьк≥вщину. ј украњнц≥ —≤Ћј та анади нав≥ть вважають цю п≥сню г≥мном ем≥грант≥в.
Ќа сьогодн≥ за межами ”крањни проживаЇ близько п'¤тнадц¤ти м≥льйон≥в украњнц≥в. Ѕ≥льш≥сть д≥аспори складаЇ науково-мистецька ел≥та, ¤ка продовжуЇ розвивати своњ нац≥ональн≥ пол≥тичн≥, громадськ≥, культурн≥, науков≥ та духовн≥ ≥дењ ≥ за головну мету своЇњ д≥¤льност≥ ставить повноц≥нне ≥снуванн¤ незалежноњ украњнськоњ держави. ќднак неможливо творити державу за њњ межами. —аме тому украњнська влада повинна зробити все дл¤ того, щоб у громад¤н нашоњ крањни не виникало потреби њхати св≥т за оч≥ у пошуках кращого житт¤.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "≈м≥грац≥¤"
