Ўк≥льний тв≥р:
Ќеприховане обличч¤ Ќ≥меччини в Ђƒорожн≥х картинахї √енр≥ха √ейне
Ќ≥мецький поет ≥ прозањк √енр≥х √ейне створив новаторську л≥ро-ф≥лософську прозу Ђƒорожн≥ картиниї, що мала великий вплив на св≥тову есењстику ≥ художньо-документальн≥ жанри.
ѕерша частина Ђƒорожн≥х картинї Ч Ђѕодорож на √арцї (1824). Ђѕодорож на √арцї Ї розвитком ≥ доповненн¤м Ђ ниги п≥сеньї Ч книги про почутт¤ ≥ думки.
«а зм≥стом Ђѕодорож на √арцї Ч дорожн≥ зам≥тки, ¤к≥ змальовують н≥мецьку д≥йсн≥сть середини 20-х рок≥в. Ќаписан≥ вони у форм≥ л≥тературно-пол≥тичного фейлетону. ќпис подорож≥ ≥ краси н≥мецькоњ природи перепл≥таЇтьс¤ з дотепною та њдкою критикою сусп≥льних в≥дносин та пор¤дк≥в у Ќ≥меччин≥. јвтор поЇднуЇ жанров≥ сцени ≥ сусп≥льно-пол≥тичну сатиру. артини морал≥, судженн¤ про пол≥тичн≥ под≥њ, спостереженн¤ типових ¤вищ д≥йсност≥ перепл≥таютьс¤ ≥з казковим вид≥нн¤ми ≥ старовинними легендами. ¬ основ≥ твору Ч тонка ≥рон≥¤. “ут немаЇ виразного позитивного ≥деалу √ейне. ЌемаЇ пр¤мого заклику до боротьби, програми ц≥Їњ боротьби. „им глибше вдивл¤Їтьс¤ √ейне в картину сусп≥льного житт¤ Ќ≥меччини,, тим б≥льш уњдливою стаЇ його ≥рон≥¤. ¬≥н ненавидить класи, ¤к≥ пригноблюють народ ≥ не менше ненавидить тупих м≥щан, ¤к≥ п≥дкорюютьс¤ ц≥й влад≥.. Ђƒорожн≥ картиниї показують убог≥сть Ќ≥меччини, под≥леноњ на дес¤тки карликових кн¤з≥вств. ¬они передають задушну атмосферу н≥мецькоњ д≥йсност≥ з њњ феодальними, майже середньов≥чними забобонами: Ђѕов≥тр¤ в Ќ≥меччин≥ дуже сперте й гар¤че, ≥ ¤ ≥нколи боюсь задихнутис¤ в ньому чи бути задушеним у пекучих об≥ймах моњх побратим≥в-м≥стик≥вї. ƒуховний заст≥й, безпросв≥тна вульгарн≥сть, тупе самозадоволенн¤, типове дл¤ н≥мецького бюргерства 20-х рок≥в, в≥дбилис¤ на стор≥нках гн≥вноњ ≥ дотепноњ книги Ђƒорожн≥х картинї √ейне.
«мальовуючи м≥сто чи село, описуючи ту чи ≥ншу випадкову зустр≥ч п≥д час подорож≥, √ейне передаЇ риси, типов≥ дл¤ вс≥Їњ н≥мецькоњ д≥йсност≥ того часу. “ак, опис м≥ста √етт≥нгена, що Ї волод≥нн¤м корол¤ √анноверського ≥ м≥стить 999 буд≥вель, Ђпрославилос¤ своњми ковбасами та ун≥верситетомї, переростаЇ в сатиру на дес¤тки ≥нших спор≥днених м≥ст у 36 н≥мецьких кн¤з≥вствах. —амозадоволену обмежен≥сть н≥мецького ф≥л≥стера-тевтомана, ¤кий добров≥льно погоджуЇтьс¤ з ≥снуючими пор¤дками, √ейне ≥люструЇ невеликими замальовками Ђз натуриї, у ¤ких типове передаЇтьс¤ рисами загостреного іротеску. Ќаприклад, на одному з етап≥в своЇњ подорож≥ письменник зустр≥чаЇтьс¤ Ђз товстим громад¤нином ≥з √ослараї. ” бес≥д≥ з Ђосв≥ченимї бюргером-рац≥онал≥стом √ейне показуЇ безпросв≥тну вульгарн≥сть ≥ самовдоволену туп≥сть н≥мецького бувальц¤. √ейне не проходить повз роб≥тничий клас р≥дноњ крањни. ѕоет бачить його стражданн¤, жорстоку експлуатац≥ю з боку хаз¤њв. —пустившись до шахти ≥ поговоривши тут з рудокопами, √ейне в≥дм≥чаЇ пок≥рне сприйн¤тт¤ н≥мецькими роб≥тниками тих т¤жких умов, у ¤ких вони працюють. Ђћ≥й чичероне ви¤вивс¤ чесним н≥мцем собачов≥дданоњ породи... ѕоказав мен≥ довгий дерев'¤ний ст≥л ≥з високим ст≥льцем ≥з руди, на ¤кому сид≥в герцог... Ќ≥мецька в≥рн≥сть!ї Ђ¬аш народ, Ч з г≥ркотою звертаЇтьс¤ √айне до Ђпан≥в н≥мецькихї, Ч найв≥рн≥ший, ≥ ви помил¤Їтесь, вважаючи, що розумний старий в≥рний пес сказивс¤ раптово ≥ вишк≥р¤ зуби на св¤щенн≥ ваш≥ литкиї. “аким чином, автор у своњй книз≥ точно ≥ в≥рно подаЇ спостереженн¤ реал≥стичного житт¤, сатирично змальовуЇ окрем≥ огидн≥ ¤вища д≥йсност≥.
по тем≥:
категор≥¤: заруб≥жна л≥тература / твори за творч≥стю √енр≥хa √ейне / неприховане обличч¤ Ќ≥меччини в Ђƒорожн≥х картинахї √енр≥ха √ейне
