Ўк≥льний тв≥р:
" нига п≥сень" - л≥рична спов≥дь √енр≥ха √ейне
—правжнього поета можна пор≥вн¤ти з нат¤гнутою струною на скрипц≥ бутт¤. ƒотик - ≥ засп≥ваЇ, заплаче душа поета. ј люд¤м залишаютьс¤ в≥рш≥...
√енр≥х √ейне сто¤в б≥л¤ виток≥в романтизму, був його фундатором разом ≥з Ѕайроном, ћ≥цкевичем, ѕушк≥ним, Ўевченко. ” кожного з цих поет≥в була сво¤ книга, що принесла св≥тову славу. ƒл¤ √ейне це була зб≥рка поез≥й " нига п≥сень". ƒо зб≥рки ув≥йшли в≥рш≥, створен≥ прот¤гом 1816-1827 рок≥в. ѕереважна њх б≥льш≥сть написана в дус≥ народних п≥сень, про що ≥ св≥дчить назва.
" нига п≥сень" складаЇтьс¤ з п'¤ти частин: "—тражданн¤ юност≥", "Ћ≥ричне ≥нтермецо", "«нову на батьк≥вщин≥", "« подорож≥ на √ару" ≥ "ѕ≥вн≥чне море".
Ѕ≥льша частина в≥рш≥в присв¤чена коханню. —≥мнадц¤тир≥чним юнаком √ейне закохуЇтьс¤ у доньку свого багатого д¤дька јмал≥ю. јле горда д≥вчина не звертала уваги на юного кузена, не бачила в ньому ≥ поета. ёнак страждаЇ, в≥ршуЇ, серце його шалено б'Їтьс¤, ≥ на св≥т з'¤вл¤Їтьс¤ шедевр св≥товоњ л≥рики, ¤кий пот≥м вв≥йшов до "Ћ≥ричного ≥нтермецо":
—амотн≥й кедр на стромин≥
¬ п≥вн≥чн≥й стоњть сторон≥,
≤ кригою й сн≥гом укритий,
ƒр≥маЇ ≥ мр≥Ї вв≥ сн≥.
≤ бачить в≥н сон про пальму,
ўо десь у п≥вденн≥й земл≥
—умуЇ в н≥м≥й самотин≥
Ќа спален≥й сонцем земл≥.
(пер. Ћ. ѕервомайського)
—аме цей в≥рш можна розгл¤нути ¤к зразок романтичноњ поез≥њ. „ерез образи природи автор передаЇ своњ почутт¤. Ќ≥коли не зустр≥тис¤ кедру ≥ пальм≥, н≥коли не бути поету з≥ своЇю коханою.
оли ¤ вперше почув цей в≥рш, мен≥ пригадалас¤ рос≥йська п≥сн¤, ¤ку дуже любить ≥ часто сп≥ваЇ мо¤ бабус¤:
Ќо нельз¤ р¤бине к дубу перебратьс¤,
«нать, судьба така¤ - век одной качатьс¤...
ј через с≥м рок≥в √енр≥х закохуЇтьс¤ в молодшу сестру јмал≥њ - “ерезу. јле й ц¤ д≥вчина не в≥дпов≥ла поету взаЇмн≥стю. ≤ знову - нещасне коханн¤, душевн≥ стражданн¤ ≥ - нов≥ в≥рш≥, ¤к≥ п≥зн≥ше ув≥йдуть до циклу "«нову на батьк≥вщин≥". ¬загал≥, нещасне коханн¤ - не новина дл¤ поет≥в, але твори √ейне в≥др≥зн¤ютьс¤ тим, що в них простежуЇтьс¤ не т≥льки душевний б≥ль, але й соц≥альний протест - н≥коли б багатий д¤дько —оломон не погодивс¤ на шлюб своЇњ доньки з б≥дним небожем.
ѕоет страждаЇ в≥д невизнанн¤ себе ¤к особистост≥. ¬≥н значно краще почуваЇтьс¤ серед простих, щирих людей, н≥ж серед "золотоњ молод≥". √ейне, ¤к ≥ вс≥ поети, страждаЇ в≥д своЇњ самотност≥, але його л≥ричний герой не мовчазний ≥ не пок≥рний. √ейн≥вський герой не хоче миритис¤ з д≥йсн≥стю, його не приваблюЇ зустр≥ч з коханою на небесах, в≥н хоче простого людського щаст¤ на земл≥.
ќсоблив≥стю зб≥рки " нига п≥сень" можна вважати ≥ пейзажн≥ замальовки, де природа виступаЇ ¤к жива ≥стота: разом з героЇм вона сумуЇ ≥ рад≥Ї.
„ому тро¤нди, немов нежив≥,
охана, скажи мен≥?
„ому, скажи, в зелен≥й, трав≥
‘≥алки так≥ мовчазн≥?
¬≥ршам √ейне властив≥ глибока задушевн≥сть, щир≥сть, прозор≥сть ≥ простота. јле романтична в≥дверт≥сть не завжди знаходить розум≥нн¤, нер≥дко вона викликаЇ см≥х. Ћ≥ричний герой найромантичн≥шоњ зб≥рки " ниги п≥сень" ≥нод≥ сам не розум≥Ї, "де к≥нчаЇтьс¤ небо ≥ починаЇтьс¤ ≥рон≥¤"
«нову, наче в лаб≥ринт≥,
ƒуми сплутан≥ снуютьс¤,
≤ з закоханого дурн¤
” кущах птахи см≥ютьс¤.
ќсь такий в≥н, л≥ричний герой зб≥рки " нига п≥сень".
по тем≥:
категор≥¤: заруб≥жна л≥тература / твори за творч≥стю √енр≥хa √ейне / " нига п≥сень" - л≥рична спов≥дь √енр≥ха √ейне
