Шкільний (учнівський) твір:
Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі (I варіант)
Важливість матеріальних цінностей беззаперечна, але мало хто погодиться з тим, що щасливе життя людини вимірюється кількістю грошей, наявних у неї. Здорові духом люди дбають не лише пропилений добробут, вони пам'ятають, що є й духовні багатства. Своєрідними «пропагандистами» духовності у будь-якому суспільстві Ьудь-якої країни виступають люди, наділені загостреним почуттям прекрасного — поети і письменники. Вони, неспокійні душею, змушують свій народ задуматись над проблемами його історичного та культурного існування, закликають кожну людину йти шляхом честі, правди і добра.
Таким був Олесь Гончар. Він не міг дивитися на соціальне зло, по хотів миритися з несправедливістю. Творячи в радянські часи, коли панує офіційна ідеологія, письменник питає поради щодо тем творів не у цензури, а у власної совісті. Це він вийшов із лав КПРС (а був же не рядовим її членом!), щоб підтримати повсталих проти пануючого уряду студентів, він відмовлявся зводити наклепи на своїх колег, він же міг дати сміливу оцінку існуючому ладу. За це Олеся Гончара називають «опорою українського національного відродження», бо саме завдяки йому почалися заворушення у письменницьких колах, і саме він заклав основи руху шістдесятників — творчого молодого покоління 60-х років XX століття, сформованого в період тимчасового «потепління» радянського режиму. Робимо кисновок: якби в українського народу не було такої «опори», ми й до сьогоднішнього дня не мали б змоги прочитати багато прекрасних творів, де висловлюється протест проти тоталітарних методів керування державою.
Заслуги Олеся Гончара для сучасної літератури полягають не тільки в тому, що рух шістдесятників зобов'язаний йому своєю понпою (хоча тільки одне це вписує ім'я письменника в історію української літератури), а й у тому, що, маючи власний «почерк», він ібагатив літературу кількома новими стильовими прийомами, новими рисами індивідуальної творчої манери. Наприклад, так звана «планетарність мислення»: постійні роздуми про долю людства, переживання за моральне зростання не лише українського народу, м й усієї людської раси. В Олеся Гончара можна зустріти такі фрази: «Чи не єдиний з культів, який чогось вартий у наш час сумнівів і невизначеності, — культ здорового античного тіла» або «Зрештою, що на цій грішній землі ще залишається людині, крім усмішки неба та ласки сонця?» Планетарність мислення визначає тематичну спрямованість усіх романів О. Гончара, інколи, свідомо чи несвідомо, її використовують інші письменники.
Ще однією помітною рисою творів Олеся Гончара є створення образу суто позитивного героя. Це, як правило, красива тілом і ду шею людина, її думки й почуття глибокі, а переконання несхитні. У таких образах письменник втілював свій ідеалістичний погляд на гніт і суспільство: він показував людей такими, якими б хотів бачити їх, надавав їм таких поглядів, якими, на його думку, повинні були б керуватися сучасники й нащадки. Піднесене зображення персонажів — специфічна риса творчості О. Гончара.
Отже, твори Олеся Гончара відіграють помітну роль у сучасній літературі. Вони мають вплив на творчість багатьох сучасних письменників і поетів.
по темі:
категорія: українська література / твори за творчістю Олеся Гончара / Місце і значення творчості О. Гончара в сучасній українській літературі (І варіант)
