Правопис часток
Частки з різними частинами мови пишуться окремо, разом і через дефіс.
1. Окремо від інших слів пишуться частки, що надають цілим реченням якихось смислових чи емоційних відтінків (ось, це, саме, от, лиш, хоч, навіть, тільки, невже, ще, аж, ж, же, ну, вже, якраз, майже, хай, б(би), ніби, мов тощо): От ждуть вони, стоять (Гл.); -Що ж, брате, будемо робити, - Ще й не таке нам вдіє Вовк! (Гл.); Я би тобі сказав щось, та хай собі каже хтось (Н. тв-); Аж до діброви чути ваші розмови (Н. тв.); Вона ніби вперше бачила цю леваду (Івч,).
2. Разом пишуться словотворчі частки аби-, де-, -ся(-сь), що-, чи-: абихто, абиде, дещо, деякі, десь, щось, щороку, чимдуж, чимало.
3. Разом пишуться частки би(б), же(ж), якщо вони входять до складу сполучників: щоб, якби, абищо, атож, ніби, нібито, мовби, мовбито, немовбито, начеб, начебто.
4. Частки -небудь, казна-, хтозна- із займенниками і прислівниками пишуться через дефіс: будь-який, будь-де, хто-небудь, як-небудь, казна-хто, казна-де, хтозна-що.
5. Через дефіс з різними частинами мови пишуться частки -бо, -но, -таки, -то: розкажіть-бо, розкажи-но, як-от, тому-то, все-таки, але есе ж таки, коли ж то, знайшов би таки.
