ѕравопис часток "не" ≥ "н≥"
1. „астка "не" пишетьс¤ з р≥зними частинами мови разом у таких випадках:
а) з ус≥ма словами, ¤к≥ без частки "не" не вживаютьс¤ (вона виступаЇ преф≥ксом): ненависть, негода, неук (≥менники); негайний, нещасний, непорушний (прикметники); неволити, незчутис¤, нехтувати (д≥Їслова); ненавид¤чи, нехтуючи (д≥Їприсл≥вники); невпинно, незабаром, непорушно, несказанно (присл≥вники).
2. ” преф≥кс≥ недо-, ¤кий вказуЇ на неповну ознаку або дао: недор≥д, недол≥к, недостача, недоконаний, недосп≥лий, недорозвинений, недобачати, недочувати, недоплатити, але: не до вподоби, не до ладу, не до реч≥.
3.3 ≥менниками, прикметниками, займенниками ≥ присл≥вниками, ¤кщо вони з часткою "не" становл¤ть Їдине пон¤тт¤ ≥ њх можна зам≥нити синон≥м≥чними сложами без нењ: невол¤ (рабство, полон), нещаст¤ (лихо, б≥да), неспод≥ванка (раптов≥сть), недов≥р'¤ (п≥дозр≥л≥сть, сумн≥в), недалекий (близький), несм≥ливий (бо¤зкий), неаби¤кий (видатний, прим≥тний), недорого (дешево), неголосно (тихо), невисоко (низько).
4.3 д≥Їприкметниками частка не пишетьс¤ разом, ¤кщо д≥Їприкметники не Ї присудками ≥ не мають при соб≥ по¤снюючих сл≥в: незавершена робота, але робота не завершена; робота не завершена (ким?) мною; неп≥дписаний документ, але документ ще не п≥дписаний.
5.3 д≥Їсловами нездужати, непокоњтис¤, неславити, але не здужати (не змогти), не славити (не прославл¤ти).
6. „астка "н≥" пишетьс¤ з ≥менниками та прикметниками разом, ¤кщо вони без нењ не вживаютьс¤: н≥сен≥тниц¤, н≥кчема, н≥¤ковий, н≥кчемний.
7. "Ќ≥" пишетьс¤ завжди разом з присл≥вниками (н≥де, н≥коли, н≥зв≥дки, н≥ск≥льки, н≥вроку) та займенниками (н≥хто, н≥що, н≥защо, н≥¤кий, н≥чий). ѕроте ¤кщо м≥ж часткою ≥ займенником стоњть прийменник, то вс≥ три слова пишутьс¤ окремо: н≥ з ким, н≥ до кого, н≥ при кому.
