Ўк≥льний тв≥р на тему:
ѕрекрасне й потворне в мистецтв≥ й житт≥
÷е питанн¤ наст≥льки ц≥каве й актуальне, що його вир≥шенн¤м займаЇтьс¤ окрема наука Ч естетика. ¬она досл≥джуЇ категор≥њ прекрасного й потворного, виробл¤Ї њх критер≥њ, допомагаЇ виробити художн≥й смак.
як на мене, такий п≥дх≥д хибуЇ на однобок≥сть. „ому? “ому що саме по соб≥ естетичне начало ще не творить гармон≥йну особист≥сть. ‘актично, представники т≥Їњ самоњ ≥нтел≥генц≥њ, тобто ≥нтелектуальноњ й творчоњ ел≥ти, в ус≥ часи були принциповими опозиц≥онерами до традиц≥онал≥стських, реакц≥йних ≥ консерваторських рух≥в у сусп≥льств≥. Ќ≥бито похвально. ќднак вони в своЇму прагненн≥ зм≥нити св≥т приносили далеко не т≥льки позитивн≥ насл≥дки. ≤нтелектуальн≥й ел≥т≥ належить авторство ус≥х найвитончен≥ших антилюдських ≥деолог≥й: антисем≥тизму, теософ≥њ, масонства, атењзму, теор≥њ еволюц≥њ, расовоњ г≥г≥Їни, нацизму, марксизму й багатьох ≥нших. Ђѕрогресивн≥стьї ≥нтелектуал≥в ≥ нер≥дко прекрасне вихованн¤ н≥¤к не можуть завадити њм стрибати з головою в кожний вир нових ≥дей, не роздумуючи, чи не перевищить шкода в≥д "њхнього впровадженн¤ ≥нколи сумн≥вн≥ переваги.
” вс≥ часи видатн≥ в≥йськов≥, пол≥тичн≥, науков≥, культурн≥ д≥¤ч≥ з в≥двертою цин≥чн≥стю за¤вл¤ли, що Ђпереможц≥в не суд¤тьї, а тому Ђвисока ц≥льї виправдовуЇ брудн≥ засоби. „икатило вбив дес¤тки людей ≥ став символом жорстокост≥ й насильства; Ќаполеон розстр≥л¤в ≥з гармат тис¤ч≥ й прагнув до всесв≥тньоњ диктатури, однак дотепер його оточуЇ аура велич≥ й захопленн¤.
„ого ж бракуЇ естетиц≥? ≈тичних переконань. ѕо-справжньому прекрасне зроджуЇтьс¤ з Їдност≥ цих двох начал. ѕрекрасне Ч все те, що працюЇ на благо людини, що Ђп≥дн≥маЇї њњ, закликаЇ до позитивного мисленн¤, пост≥йного розвитку, поваги до ≥нших. ѕотворне руйнуЇ людину зовн≥ й усередин≥; такою Ї пропаганда смерт≥, егоњзму, песим≥зму, самодогоджанн¤.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "ѕрекрасне й потворне в мистецтв≥ й житт≥"
