Ўк≥льний тв≥р на тему:
„орнобильська трагед≥¤
ѕонад двадц¤ть рок≥в минуло в≥д того дн¤, коли ”крањну сп≥ткала страшна трагед≥¤ - техногенна катастрофа, спричинена вибухом на „орнобильськ≥й ј≈—. ƒжерело атомноњ енерг≥њ, що вважалос¤ ц≥лком безпечним, запод≥¤ло шкоду, реальний обс¤г ¤коњ ≥ дос≥ не визначений.
ѕрот¤гом свого ≥сторичного розвитку людство зазнало багато гор¤, змушене було боротис¤ за ≥снуванн¤ на «емл≥, його сп≥ткали пошест≥, стих≥йн≥ лиха, в≥йни... ќднак ус≥ ц≥ под≥њ рано чи п≥зно в≥дходили в минуле, пережит≥ й подолан≥, залишаючи по соб≥ лише спогади, тимчасом ¤к „орнобильська катастрофа фактично нездоланна, оск≥льки головним њњ насл≥дком Ї рад≥ац≥¤, незрима й нев≥дчутна, здатна д≥¤ти прот¤гом тис¤ч рок≥в ≥ на величезних територ≥¤х.
—аме тому тема „орнобильськоњ трагед≥њ близька не лише украњнц¤м, а й люд¤м усього св≥ту. ¬ибух на „ј≈— сучасн≥ досл≥дники вважають у п'¤тсот раз≥в потужн≥шим за вибух атомноњ бомби, в 1945 роц≥ скинутоњ на ¤понське м≥сто ’≥рос≥му. ЌемаЇ л≥ку людським втратам, не п≥ддаЇтьс¤ реальн≥й оц≥нц≥ шкода, завдана здоров'ю нац≥њ, однак найважче вим≥р¤ти травми моральн≥, адже „орнобильська авар≥¤ змусила людство усв≥домити свою безпорадн≥сть перед природою ≥ в≥дчути страх перед майбутн≥м.
” час, коли масштаби трагед≥њ, зумовленоњ безв≥дпов≥дальн≥стю, легковажн≥стю та низьким профес≥онал≥змом тогочасного ур¤ду, св≥домо применшувалис¤, коли фактичн≥ дан≥ про причини вибуху приховувалис¤ в≥д св≥товоњ громадськост≥ в ц≥лому й украњнськоњ зокрема, першим питанн¤ про ц≥ну ц≥Їњ трагед≥њ, ¤ку сплачуЇ народ, поставив ≤. ƒрач у поем≥ Ђ„орнобильська мадоннаї. ”сю г≥ркоту й в≥дчай поет висловив у таких р¤дках:
«а безладу безм≥р, за кар'Їри ≥ прем≥њ,
Ќемов на в≥йн≥, знову вих≥д один:
«а мудр≥сть всесв≥тньодурних академ≥й
ѕлатим безсмерт¤м - житт¤м молодим.
¬ступ до поеми вражаЇ своЇю напружен≥стю, у ньому виразно звучить бажанн¤ залучити до сп≥втворчост≥ ус≥ мистецтва, аби змалювати сучасну - „орнобильську - мадонну так, щоб вона стала пор¤д ≥з тими зображенн¤ми Ѕожоњ ћатер≥, ¤к≥ живуть тис¤чол≥тт¤. ћасштабн≥сть головного образу, витвореного поетом, розкриваЇтьс¤ у своЇр≥дному припущенн≥ того, що людство стало на межу ≥снуванн¤ через своњ переступи й гр≥хи:
ƒорога роз'юшена сл≥зьми побита,
ѕробита, цв¤хована т¤жко сл≥зьми...
Ќа в≥чн≥й дороз≥ роз≥п'¤т≥ ми...
Ћюдство знаЇ чимало зображень Ѕожоњ ћатер≥, однак лише в ≥нтерпретац≥њ ≤. ƒрача цей образ, образ Ђ„орнобильськоњ нашоњ мадонниї набуваЇ таких траг≥чних рис.
¬ еп≥лоз≥ поеми мадонна стаЇ уособленн¤м, вт≥леним закликом до в≥дпов≥д≥ за все, нег≥дне людини, вт≥леною нев≥дворотн≥стю суду сов≥ст≥, останн≥м нагадуванн¤м про в≥дпов≥дальн≥сть за майже остаточно винищений св≥т:
’то ж там, сиву, посм≥Ї займати?
—≥ль п≥знанн¤ - це пл≥д ка¤тт¤...
Ќесе сива чорнобильська мати
÷ю планету... ÷е хворе дит¤!..
”весь в≥дчай ≥ безпорадн≥сть людини, ¤ка опинилас¤ сам-на-сам ≥з еколог≥чною катастрофою, висловила у своњй поез≥њ Ђјтомний ¬≥й опустив бетонн≥ пов≥ки...ї Ћ. остенко:
„ому «в≥зда-ѕолин упала в наш≥ р≥ки?!
’то с≥¤в цю б≥ду ≥ хто њњ пожне?
’то нас образив, зн≥вечив, обжер?
яка орда нам г≥дн≥сть притоптала?
якщо наука потребуЇ жертв, -
„ому ж не вас вона перековтала?!
ѕоез≥¤ стала своЇр≥дним бол≥сним плачем-прокл¤тт¤м ус≥х безневинних ≥ стражденних, ус≥х тих, хто боњтьс¤ жити дал≥ ≥ не знаЇ, кого за це судити. Ћюдство назавжди залишить у своњй пам'¤т≥ страшний день, коли Ђударив чорний дзв≥нї:
“о хто ж ви Ї, злочинц≥, кан≥бали?! ”дарив чорний дзв≥н. ≤ досить балачок. ¬ ¤ких л≥сах ≥ще ви забарложен≥? ўо ¤ничари ще занапаст¤ть? ≤ мертв≥, ≥ жив≥, ≥ ненароджен≥ Ќ≥кого з вас дов≥ку не прост¤ть!
ƒрама XX стол≥тт¤ в≥дображена у багатьох сповнених в≥дчаю творах украњнських ≥ заруб≥жних письменник≥в, ≥ це означаЇ, що сьогодн≥ приховувати правду про „орнобильську трагед≥ю та њњ насл≥дки недоречно ≥ нечесно. ѕрийдешн≥ покол≥нн¤, ¤к≥ житимуть у постчорнобильську епоху, мус¤ть знати про найжахлив≥шу катастрофу людства ≥ винести з нењ уроки в≥дпов≥дальност≥ за своЇ майбутнЇ ≥ майбутнЇ своњх д≥тей.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "„орнобильська трагед≥¤"
