Ўк≥льний тв≥р на тему:
√олодний 33-й в украњнськ≥й л≥тератур≥ ≥ в документах спогадах
"∆ить стало лучше,
жить стало веселей".
…осип —тал≥н
... ј онде п≥д тином опухла дитина,
голоднеЇ мре...
“. Ўевченко
¬думайтесь у ц≥ р¤дки. ¬они належать двом люд¤м-антиподам. √ен≥альний “арас Ўевченко правдиво показав увесь траг≥зм житт¤ украњнських сел¤н за кр≥пацтва. Ќа жаль, ц≥ траг≥чн≥ р¤дки стали пророчими й дл¤ нашоњ нов≥тньоњ ≥стор≥њ, коли в дн≥ розкв≥ту соц≥ал≥зму в ”крањн≥ запанував голод. Ѕол≥сно ступати стежками пам'¤т≥. ѕухли стар≥ ≥ мал≥, вимирали роди ≥ села. ≥стл¤ва рука смерт≥ н≥ вдень, н≥ вноч≥ не випускала своЇњ кривавоњ коси.
“≥льки через багато рок≥в з'¤вилис¤ твори, ¤к≥ в≥дкрили нин≥шньому покол≥нню оч≥ на страх≥тлив≥ под≥њ голодомору 33-го, почали друкуватис¤ арх≥вн≥ документи очевидц≥в тих под≥й. ќстрах бере, коли читаЇш р¤дки поез≥њ ћ. Ѕудленського Ђ¬еснаї.
“епер ус≥ знають, що голод планував ще з л≥та 1932 року. «а к≥лька м≥с¤ц≥в увесь хл≥б у сел¤н забрали. «гадуЇ √. ≤. ѕас≥чник ≥з села √алиц≥, що на „ерн≥г≥вщин≥: Ђ«а весну 1933 року в нашому сел≥ пройшли 4 хл≥бозагот≥вл≥. оли вже вкотре прийшли до нас у хату, мати, щоб ур¤тувати залишки зерна, розсипала його на, печ≥, прикрила р¤дном ≥ поклала нас, трьох д≥тей, зверху спати. јле коли в хату ув≥рвалис¤, ми перел¤кались, зл≥зли з печ≥, заховались, а зерно знайшли ≥ забралиї.
ј за п≥д≥браний у пол≥ колосок розстр≥лювали або давали дес¤тир≥чне ув'¤зненн¤.
Ќаприк≥нц≥ зими 33-го року голод в ”крањн≥ лютував. Ћюди в селах њли мишей, щур≥в, горобц≥в, траву, борошно з к≥сток, кору дерев. «а р≥к в ”крањн≥ вимерло до 10 м≥льйон≥в. ј навесн≥ 33-го року почалос¤ людоњдство. ¬≥дбулос¤ 10 тис¤ч суд≥в над людоњдами. «≥ спогад≥в ™. ≤. јврамович ≥з „ерн≥гова: Ђ” 1933 роц≥ мене направили на практику в –≥пк≥нську л≥карню. «ав≥дуючий л≥карнею наказав ус≥м, хто звертавс¤ з проханн¤м видати дов≥дку про смерть родич≥в, писати в них. що смерть сталас¤ в≥д гостроњ серцевоњ недостатност≥. ≥лька раз≥в за такими дов≥дками зверталас¤ багатод≥тна мати. ј одного разу м≥л≥ц≥онер прив≥в 18-р≥чну д≥вчину ≥ прин≥с ус≥ дов≥дки, що видавались њњ матер≥. «'¤сувалос¤, що ц¤ д≥вчина та њњ мати вбили ≥ з'њли вс≥х молодших д≥тей. ј пот≥м збожевол≥ла в≥д голоду д≥вчина вбила й мат≥р. ј коли њњ варила, Ђсус≥ди за¤вили в м≥л≥ц≥ю, що з хати чути запах вареного м'¤саї.
ѕро пекельн≥ муки ≥ стражданн¤ голодуванн¤ в≥домо не так вже й багато. ѕро це писали, св≥дчили, згадували передовс≥м за кордоном. ¬ ”крањн≥ довгий час мовчали. ѕисьменник ≥з д≥аспори ¬асиль Ѕарка (—Ўј), ¤кий сам пережив голод ≥ бачив на власн≥ оч≥ жахи кан≥бал≥зму, в≥дтворив цю народну трагед≥ю в роман≥ Ђ∆овтий кн¤зьї. «могли ми прочитати цей роман т≥льки через «ќ рок≥в, бо його надрукували лише р 1961 роц≥.
—в≥т побачив к≥ностр≥чку Ђ√олод-33ї, створену сценаристами —. ƒ¤ченком та Ћ. “анюком за мотивами твору ¬. Ѕарки. Ќа першому ¬сеукрањнському к≥нофестивал≥, присв¤ченому пам'¤т≥ ≤вана ћиколайчука, художн≥й ф≥льм ќ. янчука Ђ√олод-33ї здобув головний приз.
Ќехай же в≥чно горить св≥чка пам'¤т≥ в наш≥й ”крањн≥, що стала храмом скорботи за Ђневинно уб≥Їннимиї њњ синами ≥ дочками.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "√олодний 33-й в украњнськ≥й л≥тератур≥ ≥ в документах спогадах"
