Ўк≥льний тв≥р на тему:
ќбереги моЇњ душ≥
ƒуховний св≥т людини. ¬≥н глибокий, багатогранний, не п≥знаний до к≥нц¤. „им в≥н багатший, тим ц≥кав≥ша людина, тим зм≥стовн≥ше й прекрасн≥ше њњ житт¤.
Ќа сторож≥ нашоњ духовност≥, нашоњ душевноњ чистоти сто¤ть в≥чн≥ обереги, про ¤к≥ народ говорить, це загальнолюдськ≥ ц≥нност≥. ћами
на колискова, молитва до Ѕога, батьк≥вське благословенн¤, родинне вогнище Ч такий далеко не повний перел≥к тих скарб≥в, ¤к≥ очищають ≥ ошл¤хетнюють нашу душу, обер≥гають њњ в≥д скверни й прагматизму, користолюбства, зрадливост≥...
Ђ“≥льки родина Ч ¤к в≥чна зернина на невмирущому пол≥ житт¤ї Ч так сп≥вав незабутн≥й Ќазар≥й яремчук.
ƒ≥йсно, все найвагом≥ше в житт≥ пов'¤зане з родиною. ¬≥дчутт¤ захищеност≥, душевного комфорту, впевненост≥, спокою Ч все це даЇ нам родина.
ѕригадуЇтьс¤ роман ≤. Ѕагр¤ного Ђ“игроловиї, в ¤кому так чудово змальована с≥м'¤ —≥рк≥в Ч украњнц≥в, ¤к≥ в≥к за в≥ком жили за законами своЇњ нац≥ональноњ етики, високо ц≥нували запов≥д≥ своњх предк≥в. ” ц≥й родин≥ панував культ любов≥ дл¤ ближнього. ћ≥ж батьками й д≥тьми ≥снувала повна гармон≥¤ у взаЇминах ≥ погл¤дах на житт¤.
√ерой роману √ригор≥й ћногогр≥шний, ¤кий силою обставин потрапив у те благословенне украњнське село на далекосх≥дн≥й земл≥, в≥дчув себе сином —≥рка й —≥рчихи ≥ братом њхн≥х д≥тей Ч √рицька й Ќаталки.
÷¤ родина вил≥кувала змучену, втомлену, розтерзану жорстоким тотал≥тарним режимом душу √ригор≥¤ ћногогр≥шного, повернула йому в≥ру в людей, в добро, в справедлив≥сть, у щасливе майбутнЇ...
ќберегом нашоњ духовност≥ Ї й материнська любов. як зворушливо розпов≥в про нењ поет-п≥сн¤р ј. ћалишко у своњй безсмертн≥й Ђѕ≥сн≥ про рушникї, ¤ку сьогодн≥ називають народною.
ћатус¤, р≥дна ненька. њњ любов, њњ благословенн¤ обер≥гаЇ душу дитини в≥д скверни, застер≥гаЇ в≥д необдуманих вчинк≥в, учить робити добро на земл≥, щоб воно поверталос¤ до кожного любов'ю людей ≥ життЇвим благополучч¤м.
” роман≥ ќлес¤ √ончара Ђ—оборї Ї прекрасн≥ слова, сказан≥ мудрим учителем: Ђ—обори душ своњх береж≥ть. —обори душ!..ї ÷ей заклик примушуЇ кожного з нас замислитис¤ над питанн¤м: Ђћо¤ душа Ч це храм чи купа цегли?ї
–оман Ђ—оборї в≥дкриваЇ нам глибоку життЇву мудр≥сть: ус≥ вчинки (≥ велик≥, й незначн≥) народжуютьс¤ в душ≥, благословл¤ютьс¤ у њњ собор≥. “реба керуватис¤ у вс≥х д≥¤х ≥ вчинках в≥чним дороговказом Ч св¤тин¤ми собору своЇњ душ≥, ¤ка мусить поклон¤тис¤ споконв≥чним людським ц≥нност¤м Ч духовним оберегам.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "ќбереги моЇњ душ≥"
