Ўк≥льний тв≥р на тему:
—к≥льки знаЇш ти мов - ст≥льки раз≥в ти людина (I вар≥ант)
—к≥льки мов може знати людина? —к≥льки мов повинна знати людина? ÷е залежить в≥д того, в ¤к≥й крањн≥, в ¤кому оточенн≥ вона
живе. јле н≥коли ще не трапл¤лос¤ такого, щоб знанн¤ мови заважало людин≥. „и не так?
” нашому сусп≥льств≥, на жаль, проблема мови стоњть дуже гостро, незважаючи на те, що йдетьс¤ про нашу нац≥ональну украњнську мову. ≤ дехто з батьк≥в, особливо в сх≥дних рег≥онах ”крањни,
вважаЇ, що дитин≥ достатньо вм≥ти сп≥лкуватис¤ рос≥йською, а без украњнськоњ можна об≥йтис¤. „и прав≥ вони? «вичайно ж, н≥! «аймаючи таку позиц≥ю, вони св≥домо обкрадають свою дитину, позбавл¤ючи њњ того багатства, ¤ке може дати њй знанн¤ ще одн≥Їњ мови.
Ћюдина може знати дв≥, три, нав≥ть дес¤ть мов, в≥льно сп≥лкуватис¤ ними. 1 це допомагаЇ њй у сп≥лкуванн≥ з ≥ншими людьми. јдже кожному на ц≥й земл≥ буде приЇмно почути звертанн¤ р≥дною мовою, тому що це ви¤вленн¤ поваги до людини, њњ нац≥ональноњ культури, њњ г≥дност≥. ≤ жител≥ кожноњ крањни знають ≥ поважають свою мову, плекають њњ. “ому, прињжджаючи в ≥ншу крањну, ми намагаЇмос¤ вивчити хоча б два слова т≥Їю мовою, ¤кою там говор¤ть.
ћова Ч це не просто наб≥р сл≥в, це своЇр≥дний спос≥б вираженн¤ свого нац≥онального св≥тосприйманн¤, своЇњ ментальност≥. “ому у кожного народу внутр≥шн¤ структура мови сво¤, ¤к ≥ своЇр≥дний спос≥б сприйманн¤ св≥ту. “ому, вивчаючи мову, ми не просто запам'¤товуЇмо слова, а проникаЇмо у спос≥б мисленн¤ народу, що говорить нею. «гадаЇмо, ¤к говорив про свою р≥дну мову герой твору ћ. ул≥ша Ђћина ћазайлої ћок≥й: Ђј то ще кажуть: миска з крутими берегами. јбо пустивс¤ берега чолов≥к, по-руському Ч на про≥звол судьби. јбо, нарешт≥, кажуть, берега датиЩ Ќаприклад, треба украњнськ≥й неписьменност≥ берега дати≥ јх, ”лю. як ще ми поганознаЇмо украњнську мову. ажемо, наприклад, пот¤г ≥де третьою швидк≥стю, а треба Ч поњзд трет≥м погоном ≥де. ѕог≥н, а не швидк≥сть. ј ¤ка ж вона поетична, милозвучна, що вже багата... “а ось вам на одне слово Ђговоритиї аж ц≥лих тридц¤ть нюансових: говорити,
казати, гуторити, пов≥дати, торочити, точити, баз≥кати, цвенькати, бубон≥ти, лепетати, жебон≥ти, верзти, плести, іеріотати, бурмотати, пат¤кати, варн¤кати, пасталакати, хамаркати, мимрити, цокот≥ти...ї Ќе можемо не погодитис¤ з цим л≥тературним персонажем, а т≥ приклади, ¤к≥ в≥н наводить, можемо доповнити своњми.
ЅуваЇ дуже ц≥каво пор≥внювати слова одн≥Їњ мови з в≥дпов≥дними словами ≥ншоњ, тому що це в≥дкриваЇ особливост≥ народного мисленн¤. Ќаприклад, в рос≥йськ≥й мов≥ Ї слово Ђсмислї, ¤ке перекладаЇтьс¤ аж к≥лькома украњнськими: значенн¤, сенс, глузд, зм≥ст. ј ¤к би ви переклали рос≥йське Ђположениеї? «нову ж таки к≥лькома украњнськими: положенн¤, становище, стан. ≤ кожне слово буде вживатис¤ з≥ своњм в≥дт≥нком, у своЇму словесному оточенн≥.
≤нколи через незнанн¤ мови може виникнути непорозум≥нн¤.
Ќаприклад, ¤кщо д≥вчину назвуть вродливою, рос≥¤нка може й образитис¤, тому що в рос≥йськ≥й мов≥ Ђуродливийї Ч значить, некрасивий. ”крањнське слово Ђвовнаї нагадуЇ рос≥йське Ђволнаї, та
маЇ зовс≥м ≥нше значенн¤; те ж саме з≥ словом Ђчолов≥кї, що в
украњнськ≥й мов≥ називаЇ т≥льки особу чолов≥чоњ стат≥, а в рос≥йськ≥й Ч взагал≥ людину. як же ц≥каво, ви¤вл¤Їтьс¤, людин≥, ¤ка
знаЇ вже хоча б дв≥ мови!
—пробуЇмо тепер пор≥вн¤ти фразеолог≥чн≥ одиниц≥ рос≥йськоњ та украњнськоњ мови. «даЇтьс¤, вони дуже схож≥, але р≥зне ставленн¤ до тих самих життЇвих ¤вищ виражаЇтьс¤ ≥ тут. Ќаприклад,
зам≥сть Ђглуха¤ ночьї украњнц≥ говор¤ть Ђглупа н≥чї, ≥ рос≥¤ни не могли б њх зрозум≥ти правильно, думаючи, що н≥ч недостатньо розумна. ј зам≥сть рос≥йського фразеолог≥зму Ђокольньњм путемї украњнець просто скаже Ч Ђман≥вц¤миї.
ј чи знаЇте ви, що англ≥йц≥ говор¤ть на сильний дощ Ђrain as cats and dogsї, що у досл≥вному переклад≥ означаЇ приблизно Ђдощ,
¤к к≥шки й собакиї? Ќам видаЇтьс¤ дивним таке пор≥вн¤нн¤, адже ми про такий дощ говоримо, що в≥н ¤к з в≥дра. ј от англ≥йц≥, ви¤вл¤Їтьс¤, сприймають це зовс≥м ≥накше.
як ц≥каво нам д≥знатис¤ про те, що, можливо, французька назва Ѕулонь походить в≥д нашого давнього слова Ђоболоньї ≥ потрапило у
французьку мову тод≥, коли ц≥ земл≥ захищали в≥д ворог≥в руськ≥ воњни. јле бувають ≥ своЇр≥дн≥ мовн≥ казуси, про.¤к≥ ми д≥знаЇмос¤, вивчаючи р≥зн≥ мови. ќт скаж≥ть, чи не в≥дв≥дували ви заклади харчуванн¤ ≥з назвою Ђб≥строї? я нав≥ть сн≥дав колись в Ђ”крањнському б≥строї, де подають галушки разом з кока-колою. ј що це за слово таке Ч Ђб≥строї? ÷е колись запозичене французами рос≥йське слово Ђбыстрої, в ¤кому вони поставили притаманний њхн≥й мов≥ наголос на останньому склад≥. ≤ тепер ми користуЇмос¤ цим словом, вимовл¤ючи його у спотвореному вигл¤д≥. ќтже, з мовою необх≥дно поводитис¤ обережн≥ше, щоб не вигл¤дати см≥шно й безглуздо.
” школ≥ ми, ¤к правило, вчимо три мови: рос≥йську, украњнську ≥ ¤кусь ≥ноземну. ≤ не завжди розум≥Їмо велике значенн¤ цього
навчанн¤ дл¤ розвитку нашого мисленн¤, мовного чутт¤, нарешт≥, п≥днесенн¤ нашоњ людькоњ г≥дност≥. јдже т≥льки людин≥ притаманне св≥доме волод≥нн¤ мовою, вм≥нн¤ висловлювати своњ думки ≥
почутт¤ за допомогою сл≥в, вм≥нн¤ за допомогою мови створювати шедеври л≥тератури, п≥сн≥, що з≥гр≥вають серце. ≤ тому недаремно
говор¤ть: Ђ—к≥льки ти знаЇш мов, ст≥льки раз≥в ти людина!ї.
Ќе обмежуйте себе, не л≥нуйтес¤ вчити мови, щоб не закривати дл¤ себе нов≥ сторони житт¤, не зб≥днювати себе, знаходити нових друз≥в ≥ в≥льно сп≥лкуватис¤.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "—к≥льки знаЇш ти мов - ст≥льки раз≥в ти людина" (I вар≥ант)
