Ўк≥льний тв≥р на тему:
якби ¤ був режисером, про що б зн¤в ф≥льм?
«в≥сно ж, про людей. ѕо-перше, н≥чого ÷≥кав≥шого в св≥т≥ все одно не ≥снуЇ. ј по-друге, так≥ вже ми Ї: про що б не почали мову, все одно звертаЇмо на самих себе. ≤ ¤кщо книга вийшла ц≥кава, то вже будьте певн≥ Ч про людей. ≤ ¤кщо п≥сн¤ Ч теж. ≤ нав≥ть ¤кщо художник змалюЇ не портрет, а пейзаж або ¤кийсь натюрморт, то все
одно поважн≥ люди, досл≥дники, кажуть, що це Ч про людей, про њхн≥ почутт¤ й баченн¤ св≥ту. ј прр щось еп≥чне й казати н≥чого, бо ще ген≥альний митець Ћев “олстой нат¤кнув, що Їдине, що варте нашоњ уваги, Ч це стосунки, ¤к≥ виникають м≥ж людьми в екстремальних умовах. ўе й книжку так назвав Ч Ђ¬≥йна ≥ мирї, тобто Ђ¬≥йна ≥ сусп≥льствої (було за час≥в “олстого таке слово в рос≥йськ≥й мов≥ Ч Ђм≥рї, де л≥тера Ђ≥ї з крапочкою).
“о ж не дивно, що геть ус≥ ц≥кав≥ ф≥льми зн≥мають т≥льки про людей. ј оск≥льки, за одн≥Їю з постмодерн≥стських теор≥й, весь св≥т, що нас оточуЇ, Ї хаосом, враженн¤ в≥д нього у людей хоч ≥ звичн≥, ≥ гармон≥йн≥ (бо люди теж до пор¤дку не схильн≥), але вкрай неприЇмн≥, то сучасний режисер, що поважаЇ себе й актор≥в, повинен зн≥мати виключно ф≥льми про людей у звично-екстремальних умовах. ўоб не було соромно за марно прожит≥ роки.
якби ¤ був режисером, ¤ б екран≥зував роман двох харк≥в'¤н, що пишуть п≥д псевдон≥мом √. Ћ. ќлд≥, Ч ЂЌоперапон, або за образом ≥ подобоюї. ћоже, тому, що вс≥ њхн≥ твори дуже сцен≥чн≥ Ч н≥чого й переробл¤ти не треба, а може, просто тому, що вони мен≥ дуже подобаютьс¤. «а формою це Ч звичайний детективний роман з двома паралельними сюжетами та к≥лькома л≥ричними в≥дступами. ѕро звичайного город¤нина, ¤кий усе житт¤ мр≥¤в стати найкращим ≥з б≥йц≥в-рукопашник≥в. ”се житт¤ шукав таЇмницю, блюдечко з блакитним краЇчком, диво, ¤ке одразу зробить його найсильн≥шим. ј хто шукаЇ, той ≥ знаходить Ч але не завжди те, що хот≥в. ќтак ≥ город¤нин на пр≥звисько ћонах натрапив на рекламу бойовоњ техн≥ки, ¤ка повинна була за три м≥с¤ц≥ зробити його непереможним, на дв≥ касети з емблемою Ч тигр¤ча морда на м≥шен≥ Ч й написом Ђваша ц≥ль Ч вижитиї. ¬они й справд≥ зм≥нили дов≥рливого шукача легких шл¤х≥в. ’≥ба такого не буваЇ? ’≥ба ≥ без брехливого «в≥ра з емблеми не крали в людей ≥ндив≥дуальн≥сть, перетворюючи њх на реч≥, а р≥ч Ч на зброю? ≤ х≥ба п≥д час того протиприродного перетворенн¤ по¤сн¤ли люд¤м-речам-зброњ справжню мету њхньоњ трансформац≥њ? ≤ так само, ¤к Ђу житт≥ї, вр¤тувати, Ђзн¤ти з гачкаї можуть лише люди Ч учитель, друз≥, випадковий знайомий. як завжди.
Ѕо справжн≥ витвори мистецтва тотожн≥ тим под≥¤м, що часто трапл¤ютьс¤ п≥д час нашого некомфортного ≥снуванн¤ в хаотичному св≥т≥. ≤ ¤ б хот≥в зн¤ти небрехливий ф≥льм про нас Ч ≥з талановитою командою, ф≥льм, де актори не платили б гримеров≥ за зм≥ну зовн≥шност≥, щоб не вп≥знали знайом≥. ‘≥льм Ч горд≥сть крањни, а не њњ сором на зразок украњно-н≥мецько≥ екран≥зац≥њ Ђ¬ажко бути богомї, ¤ку не зм≥г додивитись до к≥нц¤, бо старший брат почав кидати капц≥ в екран, а пот≥м схот≥в викинути у в≥кно телев≥зор.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "якби ¤ був режисером, про що б зн¤в ф≥льм?"
