ƒомашн≥ завданн¤ з англ≥йськоњ мови дл¤ 11-го класу. Reader (домашнЇ читанн¤)
Task 1
1. олись жили два чолов≥ки. ожен з них мав сина. ќдин з чолов≥к≥в Ч ми будемо називати його ћ≥стер ”айт Ч був дуже суворий з≥ своњм сином, а його друг Ч ћ≥стер Ѕраун Ч завжди говорив: Ђ„ому ти такий суворий? я не наст≥льки суворий, але м≥й син такий же хороший, ¤к ≥ тв≥йї.
ќдного дн¤ обидва чолов≥ки п≥шли в≥дв≥дати своњх друз≥в. њх сини також були з ними, вони грались в саду. —коро чолов≥ки почали говорити про своњх син≥в, ≥ знову ћ≥стер Ѕраун сказав: Ђя таки не можу зрозум≥ти, чому ти такий суворий з≥ своњм синомї.
ћ≥стер ”айт гл¤нув кр≥зь в≥кно та покликав сина. ¬≥н написав записку ≥ дав њњ сину, кажучи: Ђ“ом, в≥днеси цю записку додому ≥ принеси мен≥ в≥дпов≥дь в≥д ћатер≥ї. Ђƒуже добре, Ѕатькуї, сказав його син та п≥шов.
як т≥льки хлопчик залишив к≥мнату, його батько почав говорити: Ђ“ом сходить вниз. ¬≥н в≥дкриваЇ двер≥. ¬≥н повертаЇ за р≥г вулиц≥. ¬≥н зараз проходить мимо “еатру опери та балету. ¬≥н йде по наш≥й вулиц≥. ¬≥н п≥дходить до дому. ¬≥н б≥л¤ дверей. ¬≥н дзвонить. ¬≥н входить у будинок. ¬≥н стоњть перед мат≥р'ю. ¬≥н даЇ њй записку. ¬она читаЇ записку. ¬она пише в≥дпов≥дь. ¬≥н отримуЇ в≥дпов≥дь. ¬≥н направл¤Їтьс¤ сюди. ¬≥н проходить мимо к≥нотеатру. ¬≥н перехођдить вулицю. ¬≥н б≥л¤ дверей будинку. ¬≥н дзвонить. ¬≥н п≥дн≥маЇтьс¤ нагору. ќсь в≥н теперї, а пот≥м, дивл¤чись на двер≥, в≥н покликав: Ђ“ом!ї
Ђя тут, батькуї, Ч в≥дпов≥в “ом.
Ђ“и ходив додому ≥ отримав те, що ¤ хот≥в?ї
Ђ“ак, ¤ все зробив. ќсь в≥дпов≥дь матер≥ї.
Ђƒобре, м≥й хлопчику. ƒ¤кую. “епер ти можеш йти до своњх друз≥вї. ћ≥стер Ѕраун пот≥м сказав: Ђјле м≥й син теж може це зробитиї. ¬≥н написав записку, покликав свого сина ≥ наказав йому в≥днести записку до матер≥ ≥ принести йому в≥дпов≥дь.
Ђѕосп≥шай, ¬≥л. ћен≥ потр≥бна в≥дпов≥дь матер≥ї.
Ђ“ак, Ч сказав хлопчик, Ч я розум≥юї. ≤ в≥н п≥шов. …ого батько почав говорити ¤к й ≥нший чолов≥к: ЂЅ≥л сходить вниз. ¬≥н б≥л¤ дверей. ¬≥н виходить. ¬≥н йде по вулиц≥. ¬≥н переходить вулицю. ¬≥н повертаЇ праворуч. “епер в≥н б≥л¤ вор≥т парку. ¬≥н проходить мимо музею зараз. ¬≥н б≥л¤ нашого дому. ¬≥н б≥л¤ дверей. ¬≥н дзвонить. ¬≥н входить. ¬≥н даЇ матер≥ записку. ¬≥н отримуЇ њњ в≥дпов≥дь. ¬≥н посп≥шаЇ вниз. ¬≥н на вулиц≥. ¬≥н повертаЇ л≥воруч. ¬≥н б≥л¤ ворот парку. ¬≥н йде угору по вулиц≥. ¬≥н п≥дходить до будинку. ¬≥н б≥л¤ дверей. ¬≥н п≥дн≥маЇтьс¤ нагоруї, а пот≥м, дивл¤чись на двер≥, в≥н покликав: ЂЅ≥л!ї
Ђ“ак, батькуї, Ч в≥дпов≥в Ѕ≥л.
Ђƒай мен≥ в≥дпов≥дь матер≥ї.
Ђя:., ¤... ¤ п≥ду за хвилину, батьку. я не можу знайти свого капелюхаї.
ќбидва чолов≥ки подивились один на одного, але н≥чого не сказали.
2 1) No, only one of the men was really strict with his son.
2) One day both men went to visit their friends.
3) Yes, their sons went with them.
4) Mr. White told his son to take the note he had written at home and bring him an answer from Mother.
5) Yes, Tom was right at the door when his father called him.
6) Mr. Brown did the same as Mr. White: he wrote a note and asked hisson Bill to to take that note to his mother and bring him her answer.
7) Bill was at the door when his father called him, but in fact he had not gone anywhere by that time.
8) The first son was very obedient because of the strictness of his father, and the second one was also a good boy, but he wasn't so diligent and obedient because his father gave him much more freedom. .
9) Both fathers tried to bring up their sons very well, but Mr. Brown failed to understand that parents' love should be mixed with some strictness.
Task 2
1. √ерберт ƒжордж ”елс (1866 Ч 1946) в≥домий в англ≥йськ≥й л≥тератур≥ ¤к автор науковоњ фантастики.
¬≥н народивс¤ у б≥дн≥й с≥м'њ, але зм≥г отримати осв≥ту. ¬≥н вивчав б≥олог≥ю. ѕ≥зн≥ше в≥н зац≥кавивс¤ соц≥альними проблемами. ¬≥н називав себе соц≥ал≥стом. як ус≥ прогресивн≥ люди того часу в≥н розум≥в, що св≥т повинен зм≥нитись.
√. ”елс Ч автор багатьох фантастичних роман≥в. Ќайб≥льш в≥домими з них Ї ЂЋюдина-невидимкаї та Ђћашина часта.
Ћюдина-невидимка „астина ≤
√ероЇм роману Ї √р≥ф≥н, обдарований молодий науковець. ¬≥н винаходить речовину, ¤ка робить людину невидимою, ≥ випробовуЇ њњ на соб≥. Ѕажаючи прођдовжити своњ експерименти. √р≥ф≥н прињжджаЇ до тихого пров≥нц≥йного м≥стечка ≥ зупин¤Їтьс¤ у готел≥. …ого сам≥тний спос≥б житт¤ та дивне зан¤тт¤ викликають п≥дозру з боку обмежених м≥стера ≥ м≥сс≥с ’олл Ч володар≥в готелю. ¬они почиђнають стежити за √р≥ф≥ном. ¬ к≥нц≥ к≥нц≥в це призводить до в≥дкритоњ сварки.
Ќезнайомець повернувс¤ до своЇњ к≥мнати близько половини шостого ≥ залишавс¤ там майже до п≥вдн¤. ¬≥н був дуже голодний. “рич≥ в≥н дзвонив, але м≥сс≥с ’олл не в≥дпов≥ла, бо вона була зла на нього через його груб≥сть. „им незнайомець займавс¤, було нев≥домо. ћабуть, в≥н знову робив своњ експерименти за столом. ƒесь оп≥вдн≥ в≥н неспод≥вано в≥дкрив двер≥ ≥ зупинивс¤, витр≥щившис¤ на людей б≥л¤ бару. Ђћ≥сс≥с ’оллї, Ч покликав в≥н. ћ≥сс≥с ’олл вийшла вперед, тримаючи в руках несплачений рахунок. Ђ¬и бажаЇте отримати ваш рахунок, сер?ї Ч запитала вона.
Ђ„ому мен≥ не було подано сн≥данок? „ому ви не в≥дпов≥ли на м≥й дзв≥нок? ¬и, мабуть, вважаЇте, що ¤ можу жити без њж≥. „и не так?ї
Ђ¬ам потр≥бно було сплатити м≥й рахунок, серї, - сказала м≥сс≥с ’олл.
Ђ—лухайте мене, добра ж≥ночко...ї Ч почав в≥н.
Ђѕрипин≥ть баз≥кати, Ч сказала м≥сс≥с ’олл. Ч ѕеред сн≥данком ви.повинн≥ по¤снити мен≥ дек≥лька речей, ¤ких ¤ не розум≥ю. ¬аша к≥мната була пустою, але ¤к ви знову ув≥йшли? ћабуть, ви зал≥зли кр≥зь в≥кно. я гадаю, ви знаЇте, що люди, ¤к≥ зупин¤ютьс¤ у цьому дом≥, ход¤ть через двер≥. “ак≥ правилаї,
Ђ¬ам належало б бути б≥льш вв≥чливими, хоча бї, Ч незнайомець злим голосом перебив њњ ≥ тупнув ногою. Ђ¬и не розум≥Їте, хто ¤! я вам покажу!ї ¬≥н зн¤в окул¤ри, ≥ вс≥ у бар≥ розз¤вили рота в≥д подиву: за ними н≥чого не було. ¬≥н почав зн≥мати пов'¤зки, ≥цо вкривали все його обличч¤. ћ≥сс≥с ’олл впала непритомною, коли побачила, що у незнайомц¤ не було голови. Ћюди у бар≥ повиб≥гали на вулицю. Ќовина про чолов≥ка без голови миттЇво роз≥йшлась по вс≥й вулиц≥, ≥ скоро б≥л¤ дверей маленького готелю з≥бравс¤ натовп приблизно з 40 чолов≥к. Ќевеличка процес≥¤ продиралась кр≥зь цей натовп: перша м≥сс≥с. ’олл, пот≥м м≥стер ƒжеферс, с≥льський пол≥цейський, та ≥нш≥. ћабуть, м≥сс≥с ’олл сходила у пол≥цейський в≥дд≥лок за пом≥ччю. ¬с≥ вони маршем пройшли по сходах нагору ≥ в≥дразу ж ув≥йшли до к≥мнати незнайомц¤. ¬они побачили ф≥гуру людини без голови, що сид≥ла за столом.
2. 1) Herbert Wells is the author of science fiction.
2) He was born in a poor family. He became a biologist, but soon became interested in social problems.
3) The most popular of his novels are "The Time Machine" and "The Invisible Man".
4) The hero of the novel "The Invisible Man" is Griffin, a gifted young scientist.
5) Griffin invented a substance that made people invisible.
6) The events of the extract took place in a quiet provincial town.
7) The innkeepers began spying on Griffin because of his secluded way of life and strange occupation.
Task3
Ћюдина-невидимка „астина II
Ђўо таке?ї Ч злий голос звучав з ком≥рц¤ ф≥гури.
Ђ¬и дивна людина. сказав ƒжеферс. Ч јле з головою чи без нењ, ¤ повинен заарештувати васї. ≤ в≥н д≥став пару наручник≥в. ” наступну мить незнайомець зн¤в рукавички ≥ кинув њх на п≥длогу. ¬≥н пров≥в рукою уздовж свого жакету, ≥ іудзики, до ¤ких були направлен≥ його пуст≥ рукава, розстебнулись. ѕот≥м в≥н нахиливс¤ ≥ почав щось робити з≥ своњми черевиками ≥ шкарпетками.
ЂЅа! Ч сказав ƒжеферс. Ч це взагал≥ не людина. ÷е просто порожн≥й од¤г. ƒив≥тьс¤!ї ¬≥н прост¤гнув руку, ≥ вона н≥би-то наштовхнулась на щось у пов≥тр≥.
ЂЌе могли б ви бути б≥льш обережним? ¬и трохи не пошкодили моЇ око, Ч сказав злий голос. ќправа в тому, що ¤ невидимий. ÷е, можливо, дивно, але це не злочинї
Ђ” мене Ї ≥нструкц≥¤ї. Ч сказав ƒжеферс, тримаючи наручники напоготов≥.
ЂЌу, - сказав незнайомець. я п≥ду. јле без наручник≥вї.
Ђ¬ибачте, але...ї
Ќеспод≥вано ф≥гура с≥ла. 1 ≤еред тим, ¤к хто-небудь м≥г зрозум≥ти, що коњтьс¤, черевики, шкарпетки та штани були скинут≥ п≥д ст≥л. ѕот≥м незнайомець п≥дстрибнув ≥ скинув пальто.
Ђ“римайте його, Ч в≥н зн≥маЇ реч≥ї.
¬≥ла сорочка квапливо зарухалась ≥ тр≥пот≥ла у пов≥тр≥. ƒжеферс схопив њњ ≥ т≥льки допом≥г њњ зн¤ти.
Ђ¬и могли б скор≥ше затримати йогої, - один з чолов≥к≥в сказав пол≥цейському. Ђ„ому ви в≥дпустили його?ї Ђќсь де в≥н!ї Ч вигукнув ≥нший чолов≥к. Ѕагато людей були вдарен≥ пов≥тр¤м. Ќатовп рухавс¤ вниз по сходах ≥ в напр¤мку дверей дому.
Ђя схопив його!ї Ч закричав 'ƒжеферс. ¬≥н м≥цно тримав свого невидимого ворога, але, мабуть, його неспод≥вано вдарили, бо в≥н поваливс¤ на землю. Ѕули чутн≥ збентежен≥ вигуки: Ђ“римай його!ї, ЂЌевидимий!ї ѕосередин≥ дороги пронизливо заверещала одна ж≥нка, бо щось штовхнуло њњ. —обаку, схоже, вдарили невидимою ногою, бо в≥н ут≥к у сусудськ≥й дв≥р. ≤ невидимий чолов≥к вт≥к з м≥ста назавжди.
2.1)The whole crowd with the innkeeper Mrs. Hall and the village constable Mr. Jaffers in front of them entered the stranger's room. They wanted to catch him.
2) No, people didn't manage to hold the invisible man.
3) Then the invisible man ran outside, hit some passers-by and a dog and was gone.
4) Yes, he was.
Task4
ћашина часу „астина ≤
ќдного вечора видатний вчений, автор називаЇ його ћандр≥вником у час≥, показав своњм друз¤м модель машини, ¤ку в≥н назвав ћашиною часу. ¬≥н сказав, що збираЇтьс¤ в≥дправити цю модель у майбутнЇ.ћандр≥вник у час≥ сказав, що велика ћашина часу вже майже готова ≥ що за тиждень в≥н сам збираЇтьс¤ помандрувати у майбутнЇ.
Ќаступного четверга Ч в день, коли друз≥ вченого звичайно збирались у його дом≥, - вони .прийшли знову, але вченого не було вдома. Ѕула т≥льки записка, в ¤к≥й в≥н просив починати об≥д без нього.
¬ середин≥ об≥ду двер≥ њдальн≥ в≥дчинились, ≥ вв≥йшов ћандр≥вник у час≥. ¬≥н вигл¤дав дуже втомленим. ¬≥н по¤снив друз¤м, що в≥н щойно повернувс¤ з в≥ддаленого майбутнього, ≥ розказав њм наступну ≥стор≥ю.
ћашина часу була готова о 10 годин≥ цього ранку, я с≥в на сид≥нн¤.
¬ одну руку ¤ вз¤в пусковий важ≥ль, а в ≥ншу Ч важ≥ль зупинки. ѕот≥м ¤ надавив на пусковий важ≥ль. я в≥дчув, н≥би ¤ падаю. ћайже негайно ¤ надавив на важ≥ль зупинки. ѕодивившись навколо, ¤ побачив лаборатор≥ю, ¤к ≥ завжди. ўо-небудь сталось? ѕот≥м ¤ пом≥тив годинника. ѕеред в≥дправкою в≥н вказував 10 годину. јле тепер була половина на четверту
2. 1)The scientist's name is unknown as the author of the novel calls him just Time Traveller.
2) Time Traveller showed his friends a small model of a machine that he called the Time Machine.
3) When came into the dinning-room in the middle of the dinner, he explained to his friends that he had just returned from the remote future.
Task5
ћашина часу „астина II
я вз¤в пусковий важ≥ль двома руками ≥ надавив на нього. ¬ лаборатор≥њ стало темно. ћ≥сс≥с ”отчет ув≥йшла ≥ пройшла до дверей до саду, не побачивши мене. я вважаю, вона витратила б≥л¤ хвилини, щоб перетнути к≥мнату, але мен≥ здалось, що вона пронеслась к≥мнатою, ¤к ракета. я максимально повернув важ≥ль. ¬≥дразу настала н≥ч, а у наступну мить вже був ранок. «автр≥шн¤ н≥ч прийшла в≥дразу ж, а пот≥м знову день, знову н≥ч, швидше ≥ швидше. Ћаборатор≥¤ зникла, ≥ ¤ побачив сонце, ¤ке дуже швидко рухалось у неб≥, кожноњ хвилини починаючи новий день. я припустив, що лаборатор≥¤ була зруйнована, ≥ ¤ опинивс¤ у в≥дкритому простор≥.
Ўвидк≥сть машини все зб≥льшувалась. я б≥льше не м≥г бачити сонц¤, зм≥на дн¤ ≥ ноч≥ перетворилась в одну пост≥йну с≥р≥сть.
я все ще був на схил≥ гори, де зараз стоњть цей будинок. я бачив, ¤к дерева ростуть ≥ зм≥нюють св≥й кол≥р: то коричневий, то зелений, бо зм≥нювались пори року, вони росли, пот≥м стар≥ли ≥ вмирали. я бачив, ¤к величезн≥ будинки з'¤вл¤лись, а пот≥м щезали.
” своњй машин≥ ¤ мав циферблат з≥ стр≥лками, ¤кий рег≥стував мою швидк≥сть. “епер, дивл¤чись на нього, ¤ побачив, що рухаюсь з≥ швидк≥стю одного року за хвилину. јдже ¤ рухавс¤ все дал≥ й дал≥ у майбутнЇ, ц≥кав≥сть мо¤ все зростала. ўо ¤ побачу, коли зупинюсь? як зм≥нилось людство? якого чудового прогресу воно дос¤гло? я бачив прекрасну арх≥тектуру, що проминала перед моњми очима, ≥ ¤ пом≥тив, що кл≥мат зм≥нивс¤, адже не було зими.
Ѕажанн¤ зупинитись все зб≥льшувалось, ≥ ¤ надавив на важ≥ль зупинки, у к≥нц≥ к≥нц≥в. «упинка була такою раптовою, що ћашина перекинулась, ≥ мене викинуло на траву.
я озирнувс¤ навколо. я був у прекрасному саду. Ќа в≥дстан≥ ¤ побачив величезн≥ будинки з колонами. ѕеред≥ мною сто¤в кам'¤ний —ф≥нкс на бронзовому п'Їдестал≥.ѕот≥м ¤ побачив дек≥лькох чолов≥к≥в, ≥ один з них наблизивс¤ до мене. ¬≥н був маленьким ≥ красивим, хоч ≥ вигл¤дав дуже кволим. ѕот≥м в≥н повернувс¤ до двох ≥нших ≥ заговорив до них мовою, ¤коњ ¤ не розум≥в. ¬они щось мен≥ говорили ≥ торкались мене своњми маленькими руками.
2. 1)When the Time Machine suddenly stopped. Time Traveller found himself in a beautiful garden.
2) He saw huge buildings with columns around him and a stone Sphinx on a bronze pedestal before him.
3) The people were small and handsome, but they looked very frail.
Task6
ћашина часу „астина III
ќдин з маленьких чолов≥к≥в, посм≥хаючись, п≥д≥йшов до мене ≥ од¤гнув ланцюжок з красивих кв≥т≥в навколо моЇњ шињ, ≤ншим сподобалась ц¤ ≥де¤, ≥ вони почали б≥гати навколо ≥ кидати в мене кв≥ти. ѕот≥м вони вз¤ли мене за руки ≥ повели до будинку неподал≥к.
Ѕудинок був дуже великий, дуже старий ≥ частково зруйнований. ¬се було вкрито пилюкою. “ам було багато низьких стол≥в, а на них ¤ побачив купи фрукт≥в, ¤ких не знаю.
ћаленьк≥ люди почали њсти, ≥ ¤ насл≥дував њх приклад, бо ¤ був дуже голодний ≥ спраглий. ÷≥ люди њли т≥льки фрукти, ≥ поки ¤ був з ними, ¤ також не њв н≥чого ≥ншого. ѕ≥зн≥ше ¤ д≥знавс¤, ≥цо в т≥й крањн≥ немаЇ коней, овець чи собак. јле фрукти там чудов≥.
я був здивований побачивши, що т≥ люди дуже мало зац≥кавились мною. ¬они були ¤к д≥ти: вони п≥дходили, дивились на мене, казали щось, але дуже швидко вони стомлювались в≥д мене ≥ йшли шукати соб≥ ≥ншу ≥грашку.
я спробував вивчити њхню мову, вказуючи на реч≥ ≥ просив њх назвати слова дл¤ них. ЋлЇ це був дуже пов≥льний та важкий процес, бо њм було не ц≥каво вчити мене.
я залишив будинок ≥ п≥дн¤вс¤ на гору, щоб краще побачити навколишн≥й св≥т. я побачив велик≥ палаци, дуже красив≥, але частково зруйнован≥. ћаленьких будинк≥в не було взагал≥.
2.1)The little people greeted Time Traveller putting a chain of beautiful flowers around his neck. Then they took him to the nearest building.
2) No, they didn't understand each other, as the little people used the language which Time Traveller did not know.
3) Yes, they weren't.
4) Time Traveller saw large beautiful palaces around him.
Task7
ћашина часу „астина IV
¬с≥ люди були однаково од¤гнен≥, мали однакове довге кучер¤ве волосс¤. я не м≥г зрозум≥ти, де чолов≥ки, а де ж≥нки. ƒ≥ти вигл¤дали ¤к доросл≥. ≤ншою р≥ччю, що здивувала мене, було те, що ¤ не бачив старих людей. я думав ≥ думав, але не м≥г збагнути цей св≥т.—онце с≥ло, ≥ ¤ вир≥шив спуститис¤ ≥ знайти м≥сце, де можу поспати. я зб≥г вниз по схилу гори, щоб побачити за нею ћашину часу. ¬и не можете соб≥ у¤вити той жах, що охопив мне: ћашини часу там не було.
я був упевнений, що маленьк≥ люди були занадто слабеньк≥, щоб зрушити ћашину. ќтже, це була ¤кась ≥нша сила, ¤коњ ¤ не знав, що зрушила њњ. я зл¤кавс¤. “≥льки одна думка заспокоювала мене: важ≥л≥ старту ≥ зупинки були у моЇму карман≥, отже н≥хто не м≥г рухати машину у час≥. ’тось пересунув ћашину ≥ сховав њњ.
я був у розпач≥ ≥ п≥шов до великого палацу. ¬еличезна зала з≥ столами була темною ≥ порожньою. «а нею ¤ знайшов ≥ншу велику залу, вкриту подушками, на ¤ких спали маленьк≥ люди. я запалив с≥рник ≥ закричав: Ђƒе мо¤ ћашина часу?ї ¬они прокинулись ≥ здивувались, побачивши с≥рник. ƒе¤к≥ з них посм≥хались, де¤к≥ зл¤кались. Ѕуло зрозум≥ло, що вони н≥чого не знали про мою ћашину ≥ не розум≥ли, чого ¤ хочу.
я пройшов кр≥зь велику њдальню знову ≥ вийшов. я походив навколо, пошукав у кущах, намагаючись знайти ћашину, ≥ заплакав. я почувавс¤ безнад≥йно в≥др≥заним в≥д свого св≥ту.
Ќарешт≥, ¤ л≥г на землю ≥ заснув.
2.1)It was difficult for Time Traveller to distinguish men, women and children because they all looked alike.
2) Time Traveller felt horror because he did not find the Time Machine where he had left it.
3) He was in despair because he thought that someone had moved and hidden his Machine.
Task8
ћашина часу „астина V
оли ¤ прокинувс¤, вже був ранок. “епер ¤ м≥г тверезо подумати ≥ спок≥йно сказати соб≥: Ђя повинен бути спок≥йним. я повинен вивчити цей св≥т ≥ цих людей. ћожливо, ¤ зможу знайти матер≥али й ≥нструменти, щоб зробити ≥ншу машинуї.
я п≥д≥йшов до —ф≥нксу ≥ огл¤нув землю. ≤ там ¤ знайшов сл≥ди, ¤к≥ вели до п'Їдесталу. ѕот≥м ¤ постукав по ньому. ѕ'Їдестал був порожн≥м. “епер було зрозум≥ло, що мо¤ ћашина часу була всередин≥ п'Їдесталу, але ¤ не м≥г збагнути, ¤к його в≥дкрити.
ƒвоЇ маленьких людей п≥д≥йшли до мене. ¬казуючи на п'Їдестал, ¤ показав, що хочу в≥дчинити його. јле вони повелись дуже дивно. ¬они повернулись ≥ п≥шли геть, дивл¤чись на мене так, н≥би ¤ робив щось ганебне. я спробував зламати ст≥ни п'Їдесталу кам≥нн¤м, але не зм≥г. —постер≥гаючи за цими маленькими людьми, ¤ спочатку думав, що вони н≥чого не бо¤лись, що вони не знали, що таке страх. јле поступово ¤ д≥знавс¤, що вони бо¤лись темр¤ви, бо¤лись чорних речей. оли темн≥ло, вони збирались у великих будинках ≥ засинали разом. ’оча ¤ був досить дурним, щоб не зрозум≥ти причину того страху.
я спав у порожн≥й к≥мнат≥. ¬ноч≥ ¤, бачив сон, що ¤ тонув ≥ ¤к≥сь морськ≥ водорост≥ торкались мого обличч¤. я прокинувс¤, ≥ мен≥ здалось, що ¤кийсь с≥рий зв≥р виб≥г з к≥мнати. я п≥дв≥вс¤ ≥ вийшов з палацу. Ѕ≥л¤ руњн ¤ пом≥тив дек≥лька б≥лих ф≥гур. ¬они несли ¤кусь темну р≥ч.
оли посв≥тл≥шало, б≥л≥ ф≥гури зникли. я казав соб≥, що т≥ б≥л≥ ф≥гури були просто грою моЇњ у¤ви. јле ¤ думав про них весь ранок.
Ѕуло дуже спекотно, ≥ ¤ шукав м≥сце, де б м≥г сховатись в≥д сонц¤. я знайшов темний коридор ≥ п≥шов ним. ” ньому було дуже темно. Ќеспод≥вано ¤ зупинивс¤: два ¤сн≥ ока дивились на мене з темр¤ви.я зл¤кавс¤. ¬се ж ¤ п≥шов вперед, прост¤гнув руку ≥ торкнувс¤ чогось м'¤кого. ¬≥дразу ж щось б≥ле промчало повз мене. я повернувс¤ ≥ побачив дивну маленьку мавпопод≥бну ф≥гуру. ¬она швидко перетнула в≥дкритий прост≥р ≥ щезла в одному з колод¤з≥в.
я п≥дб≥г до колод¤з¤, запалив с≥рник ≥ гл¤нув вниз. ¬≥н був дуже глибоким. я не побачив н≥¤коњ води в ньому, але ¤ чув ¤кийсь шум, схожий на роботу великого двигуна. Ѕ≥ла ф≥гура спускалась вниз.
2.1) The Time Machine was perhaps inside the pedestal.
2) The little people behaved very strange near the pedestal.
3) After wakening Time Traveller saw some grey animal running out of the room.
4) He heard some strange noise like the work of a big engine from the well.
