Ўк≥льний тв≥р на тему:
Ќайогидн≥ш≥ оч≥ порожн≥... (I вар≥ант)
ЂЌайогидн≥ш≥ оч≥ порожн≥...ї Ч писав украњнський поет ¬асиль —имоненко. ўо в≥н мав на уваз≥? Ћюдина т≥льки тод≥ Ї ц≥нною дл¤ оточенн¤, дл¤ сусп≥льства, коли вона волод≥Ї основними душевними ¤кост¤ми Ч добротою, почутт¤м власноњ г≥дност≥, врешт≥-реш“, пор¤дн≥стю ≥ духовн≥стю. “аку людину любл¤ть близьк≥ й друз≥, поважають колеги, довго пам'¤тають випадков≥ знайом≥. ≤ не т≥льки тому, що вона прив≥тна, вв≥члива ≥ ласкава з ними, а ще й тому, що, ¤к не дивно, багатий духовний св≥т в≥дображений в њњ зовн≥шност≥, зокрема у вираз≥ очей.
Ђ” вираз≥ очей можна побачити внутр≥шн≥й св≥т людини?ї Ч здивуЇтьс¤ дехто. “ак. јдже ми сам≥ знаЇмо, що погл¤д буваЇ веселий, прив≥тний або важкий, похмурий... ’арактер людини зм≥нюЇ њњ обличч¤. ” зв'¤зку з цим твердженн¤м перше, що спадаЇ на думку Ч в≥домий роман англ≥йського письменника ќскара ”айльда Ђѕортрет ƒор≥ана √ре¤ї, де портрет головного геро¤ зм≥нювавс¤ в залежност≥ в≥д зм≥н життЇвих обставин ≥, головне, в≥д зм≥н його душевного стану, а оск≥льки ƒор≥ан √рей морально деградував, то портрет в≥добразив цю духовну руйнац≥ю: застигла л≥н≥¤ рота, насуплен≥ брови... “а головне Ч важкий недобрий погл¤д бездушноњ людини. ¬≥домий письменник талановито показав, ¤к аморальн≥ душевн≥ порухи людини в≥дбиваютьс¤ в њњ очах.
¬≥зьмемо ≥нший приклад. ” кожного з нар у житт≥ хоч раз була ситуац≥¤, коли потр≥бно було запитати у сторонньоњ людини, ¤к пройти у певне-м≥сце. „и не правда, що перш н≥ж поц≥кавитис¤ необх≥дною ≥нформац≥Їю, ми п≥дсв≥домо в натовп≥ починаЇмо шукати ту людину, до ¤коњ п≥д≥йдемо ≥з запитанн¤м? ≤ погодьтес¤, не звертаЇмось до перехожого, ¤кий маЇ зл≥ оч≥ або оч≥ нахаби, бо нам хочетьс¤ сп≥лкуванн¤ з тим, хто дивитьс¤ прив≥тно й лаг≥дно. ќдразу розум≥Їш: в≥д такоњ людини не почуЇш грубощ≥в, прикрих сл≥в, п≥сл¤ сп≥лкуванн¤ з нею настр≥й покращитьс¤.
ќсобливо неприЇмн≥ так зван≥ Ђпорожн≥ї оч≥. ¬они можуть бути ≥нше в т≥Їњ людини, ¤ка не ц≥нуЇ ≥ не поважаЇ н≥кого, њй байдуже до думки ≥нших людей. ™ й г≥рш≥ випадки: буваЇ, що людина з порожн≥ми очима може пограбувати ≥ нав≥ть убити... Ќедарма у творах р≥зних вид≥в мистецтва (у л≥тератур≥, к≥номистецтв≥, живопис≥) граб≥жники ≥ вбивц≥ часто зображен≥ саме ¤к люди з порожн≥ми очима. ≤ ц≥каво, що такий прийом даЇ найкращий ефект, бо ми, ¤к правило, переповнюЇмос¤ огидою до зображуваного персонажа. „ому так? “а тому, що нав≥ть коли людина маЇ недобрий погл¤д, ми спод≥ваЇмось Ч це ненадовго, можливо, вона зм≥нитьс¤, стане лаг≥дн≥шою. јле коли дивимос¤ в порожн≥ Ђскл¤н≥ї оч≥, то у нас складаЇтьс¤ враженн¤, що њх власника н≥коли не зм≥нити, не переконати в тому, що людська доброта, взаЇмодопомога ≥снують, бо йому байдуже, дл¤ нього не ≥снуЇ моральних меж. ƒушевна деградац≥¤ в≥дбулас¤. ≤ розум≥Їш життЇву ≥стинн≥сть сл≥в ¬асил¤ —имоненка, ¤кий застер≥гав в≥д людей з порожн≥ми очима. ƒ≥йсно, так≥ оч≥ Ч найогидн≥ш≥.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "Ќайогидн≥ш≥ оч≥ порожн≥..." (I вар≥ант)
