Ўк≥льний тв≥р на тему:
—в¤то ≤вана упала (I вар≥ант)
ќй на упала- упалочка
Ќе виспалас¤ Ќаталочка.
ѕогнала бички, др≥маючи,
Ќа к≥лки н≥жки збиваючи.
Ќародна п≥сн¤
¬ ”крањн≥ житт¤ хл≥бороба мало неписаний розпор¤док. алендарн≥ обр¤ди в≥дпов≥дали його кор≥нним прагненн¤м: забезпечити щаст¤ родини, високий урожай та плодюч≥сть худоби, в≥двести вс≥л¤ке зло, передбачити майбутнЇ ≥ вилинути на нього. ƒовг≥ стол≥тт¤ через св¤та й обр¤ди старш≥ покол≥нн¤ передавали молодим свою любов до прац≥, волелюбн≥сть, гостинн≥сть, життЇрад≥сн≥сть. ќдним з таких св¤т було св¤то ≤вана упала. ѕ≥д час його св¤ткуванн¤ сел¤ни про¤вл¤ли своњ почутт¤, таланти, зд≥бност≥ї
Ќазва св¤та походить в≥д народного найменн¤ ≤оанна ’рестител¤. …ого вшануванн¤м православна церква намагалас¤ викоренити: ¤зичницьк≥ звичањ, подолати дохристи¤нськ≥ традиц≥њ. ѕерв≥сно упалою, очевидно, називали л¤льку, ¤му купали-топили у вод≥, заривали в землю, спалювали. ¬≥дзначалос¤ св¤то у пер≥од п≥дготовки до збору врожаю.
як же хл≥бороби в≥дзначали ≤вана упала? …ого св¤ткувала переважно молодь. Ќапередодн≥ парубки розкладали; велик≥ купи хмизу на пагорбах, берегах р≥чок, озер тощо. «авалити купальськ≥ вогн≥ доручали старим люд¤м, ¤к≥ лавинн≥ були до веч≥рньоњ зор≥ добути прим≥тивним способом навий вогонь. ¬≥домим Ї обр¤д стрибанн¤ через вогонь: народ в≥рив, що стрибнувши через полум'¤, можна д≥знатис¤, ¤ким буде шлюб, позбутис¤ хвороб, злих чар≥в, безпл≥дност≥. як бачимо, купальське багатт¤,, на думку сел¤н, мало маг≥чну силу.
÷ентральне м≥сце у св¤т≥ займало ритуальне деревце Ч марена. ƒ≥вчата прикрашали його р≥знокольоровими стр≥чками та саморобними: кв≥тами. Ќавколо деревц¤ розгорталас¤ своЇр≥дна гра: хлопц≥ намагалис¤ в≥д≥брати марену ≥ поламати њњ, що й в≥дбувалос¤ п≥д сп≥ви ≥ жарти. ≤нколи, маючи на мет≥ завадите парубкам красти деревце, д≥вчата робили його з кропиви або буд¤к≥в. ¬важалос¤, що марена Ч чар≥вне дерево. …ого г≥лочки несли у хату, на городи, роздавали д≥вчатам.
Ѕагато пов≥р'њв було пов'¤зано з≥ цв≥том папорот≥. ¬≥домо, що ц¤ рослина н≥коли не цв≥те, але народ в≥рив, що в н≥ч на ≤вана упала на н≥й з'¤вл¤Їтьс¤ вогненна кв≥тка, ¤ка охорон¤Їтьс¤ нечистою силою. ’то з≥рве цю кв≥тку, той отримуЇ чар≥вну силу, ¤ка допомагаЇ знаходити скарби, д≥знаватис¤ про майбутнЇ, зц≥лювати хворих, розум≥ти мову зв≥р≥в ≥ птах≥в. ÷≥каво, що папороть вважалас¤ улюбленим з≥лл¤м чорт≥в та в≥дьом. “ому в де¤ких селах ≥снував своЇр≥дний звичай бити папороть: њњ били палицею навхрест, пот≥м, щоб вона б≥льше не проросла, св¤тили це м≥сце. Ќебагато знаходилос¤ см≥ливц≥вї ¤к≥ б наважилис¤ п≥ти за Ђв≥дьомською рослиноюї. “ак≥ пов≥р`¤ побутували тому, що купальську н≥ч вважали чар≥вною, зв≥дси Ч д≥воч≥ ворож≥нн¤ на в≥нках ≥ св≥чках, маг≥чн≥ обр¤ди дл¤ оборони в≥д в≥дьом.
—ьогодн≥ ми не св¤ткуЇмо ≤вана упала внасл≥док пануванн¤ прот¤гом багатьох рок≥в тотал≥тарноњ ≥деолог≥њ. ќднак в наш час оф≥ц≥йними св¤тами проголошен≥ –≥здво, ¬еликдень, “р≥йц¤ тощо, ми все б≥льше д≥знаЇмос¤ про старовинн≥ обр¤ди, ≥ це знанн¤ необх≥дне украњнському народов≥ дл¤ глибшого усв≥домленн¤ нац≥ональноњ само≥дентичност≥, визнанн¤ важливост≥ старих звичањв дл¤ розвитку культури, мови.
по тем≥:
категор≥¤: твори з украњнськоњ мови / тв≥р на тему: "—в¤то ≤вана упала" (I вар≥ант)
