Фразеологізми на літеру Б:
Байди (байдики) бити. Ледарювати, нічого не робити. Кілька літ молодий Ястшембський пожив у свого батька, придивлявся до господарства, нібито вчився господарювати, але справді тільки байдики бив (І. Нечуй-Левицький, Бурлачка, II).
Баляндраси (баляси) нести (точити). Займатися пустою балаканиною, розповідати щось смішне.
І молодиці-цокотухи
Тут баляндраси понесли...
(І. Котляревський, Енеїда, І).
Далі Максим уже орудував бесідою: точив баляси та балян¬драси; розказував про свої сільські походи; смішив усіх і реготався сам (Панас Мирний, Хіба ревуть воли..., XI).
Берега пуститися. Втратити почуття міри; здатися на ласку долі.
А Чіпка — наче таке собі діло вигадав — кожнісінький день ґуля та ґуля... Зовсім пустився берега... (Панас Мирний, Хіба ревуть воли..., XVIII).
Березова каша (припарка). Кара різками. ...
Бо колись за це дадуть тобі березової припарки такої, що й правнучатам будеш заказувати (І. Котляревський, Москаль-чарівник, XI). Всипати б такій березової каші, щоб не хитрувала, наче циганка на ярмарку (М. Стельмах, Правда і кривда, VI).
Бите око. Натренований зір (часто професійна навичка), вміння швидко щось помітити.
Катя ІПубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Яновський, Путь у Францію).
Бити у вічі. Вражати (часто неприємно).
І от вона, обірвана, обшарпана, серед такої багатої обставини! їй самій у вічі б'є все те. А хазяїнам байдуже (Панас Мирний, Повія, II, 3).
Битий шлях. Добре наїжджена, центральна дорога; іноді дорога додому, на батьківщину.
Плаче козак — шляхи биті
Заросли тернами.
(Т. Шевченко, Тече вода...).
Битися об поли руками. Впадати в розпач від несподіваної біди, бідкатися.
Як вони розгуляються, ...ми тут панночку хап, та до брички, та навтікача до шлюбу... Нехай собі, будучи, об тіоли руками б'ються, а завтра, нічого робити, самі зап'ють весілля (Г. Квітка-Основ'яненко, Шельменко-денщик, IV, 1).
Біла кістка. Іронічне визначення великого панства, аристократії.
...Дай у морду два рази, але також не дуже: пан вже під ногами. Походи трохи по нім... та й готовий, ребра потерті на форост, бо то біленька кістка, як папір (В. Стефаник, Злодій).
Бісики пускати. Вигравати очима, кокетуючи поглядати, залицятися.
...Присіла на колесі біля нього, бісики очима пускала, а він уже й розтанув... (О. Гончар, Тронка, 2).
Блакитна (голуба) кров. Іронічне визначення арис¬тократії.
...Чи блакитна кров поллється,
Як пробити пану груди?
(Леся Українка, Давня казка, IV).
Блудна вівця. Той, хто відбився від гурту, збився з правильного шляху (у моральному розумінні).
В'яжуться люди в товариства... Та й Івана беруть поміж себе. А він ходить, наче та блудна вівця (Л. Мартович, Іван Рило).
Боки полатати (поламати). Побити. А хто почне орать, то ми полатаємо киями боки (І. Нечуй-Левицький, Микола Джеря, VIII).
Болотом закидати. Несправедливо звинуватити, звести наклеп, прилюдно знеславити.
Зінько був у їх головою, а тепер усе село закидає цього чоловіка болотом (Б. Грінченко, Під тихими вербами, II, 7).
Брати (узяти) бика за роги. Сміливо, рішуче братися за справу, починаючи з основного, найважливішого.
Новаки приходили з батьками й з матерями... Увіходили з рішучим виглядом брати ту науку зразу за роги... (С. Васильченко, Талант, V).
Брати (узяти, приймати) до серця. Гаряче, боляче реагувати на щось; ставитися співчутливо, із зацікавленістю.
...Я ж благав нічого не приймати до серця: спокій і сон, сон
і спокій вам тільки потрібні (М. Старицький, Талан, IV, 1, 9).
Брати (хапати) за жабри. Ставити в безвихідне становище, брати міцно у свої руки; піймати на чомусь, звинуватити.
...Вміє вистежувати, ловити, брати за жабри різних «людців», як він каже (О. Гончар, Тронка, 5). Ще не народився той голова колгоспу, якого на чомусь не можна було б схопити за жабри (М. Стельмах, Правда і кривда, XXXIX).
Брати (узяти) за живіт. Дошкуляти; корчитися від заздрощів, скупості, страху, досади й под.
— Чи ж так усі кажете? — питає писар, а самого його аж за живіт узяло, як стали похваляти Левка... (Г. Квітка-Основ'яненко, Козир-дівка),
Брати (узяти, піднімати) на кпи (на кпини). Глузувати, насміхатися.
Дівчата ще дужче сміялися, бабині слова на кпи брали (М. Черемшина, Карби, II). Я вже почав здаватися на її підмову, але Дмитро підняв нас обох на кпини, пообіцяв мені на день на¬родження подарувати спідницю і газову хустку (М. Стельмах, Правда і кривда, IV).
Брехнею світ пройти. Все життя брехати.
А та пройшла наскрізь брехнею цілий світ,
Звичайно, як Лисиця...
(П. Білецький-Носенко, Лисиця да Цап).
Брехню завдавати. Звинувачувати когось у брехні.
Оце так, дочко!.. Спасибі тобі!.. Мені, старій, та брехню завдала! (Б. Грінченко, Під тихими вербами, II, 3).
Будуть люди (не буде людей) (з кого). Про досягнення певного громадського становища; буде (чи не буде) людина суспільно корисною; житиме (чи ні) за нормами існуючої моралі; досягне успіху в оволодінні професією (чи ні) і т. д.
Михалчевська придивилась до Василини і зараз вгадала, що Василина п'яна. «...Не буде з неї, сину, людей»,— тихо сказала мати, як говорять над слабими без надії (І. Нечуй-Левицький, Бурлачка, VI). Іноді як напишу було «сочинєніє» чи вірш прочитаю, то вчитель:
— З тебе люди будуть,— було, всміхнеться до мене (А. Тесленко, Поганяй до ями!).
Буханцями годувати. Бити.
Не послухати капитана — битиме-битиме по-воєнному; а помагати капитану, то мій приятель, пан Шпак, як пійма... та нагодує буханцями (Т. Квітка-Основ'яненко, Шельменко-денщик, II, 6).
