Фразеологізми на літеру Ж:
Жданиками годувати; жданики їсти. Примушувати ждати обіцяного; безнадійно ждати чогось.
" Поки було треба, щоб він за їх у громаді галасував, дак вони його манили всякими обіцянками-цяцянками, а тепер дак і жданиками годуйся, здобрій тим, що «перечасуй!» (Б. Грінченко, Під тихими вербами, II, 5).
Живцем на небо проситись. Про людей, що занадто показують свою набожність; про святенників.
...І сльози наверталися на очі обозному, немовби й сам він злітав туди, аж до Бога, живцем на небо просячись, і пан хрестився та й хрестився... (О. Ільченко, Козацькому роду нема переводу, Заспів, 18).
Живцем облупити. Жорстоко, без жалю розорити. Добрий ти чоловік, Йосипе, тільки не попадайся тобі в руки, — живцем облупиш! Ти допомагав мені... доки не скрутив мене, мов налигачем, твоєю позикою!.. (М. Кропивницький, Глитай, або ж Павук, І, 12).
Жила тонка. Про недостатність сили, можливості, здібності (часто про людину фізично кволу).
Німець, друзі мої, народ грубий, але не міцний. У нього жила тонка, а тулуб великий (Ю. Яновський, Коваль).
Жити з пучок. Жити з власної праці, заробляти своїми руками.
Ми хоч бідні, але чесні. Хоч живемо з пучок, проте і для нас є місце в церкві (М. Коцюбинський, Фата моргана, І).
Жити на свою руку. Бути самостійним, незалежним.
— Дай мені грошей, я собі потрафлю сам жити на свою руку, — сказав Готліб, незважаючи на її чуття (І. Франко, Борислав сміється, III).
Життя коромислом. Безладне, безтурботне життя з гулянками.
...В Параски щодня гульки, щодня бенкет... Пішло в Параски життя коромислом (Панас Мирний, Як ведеться, так і живеться, II).