Фразеологізми на літеру У:
У Бога теля з'їсти. Провинитися в чомусь; бути гіршим за інших.
Всі кинулись по інститутах, по технікумах, всі заяви подаєте, а я що: в Бога теля з'їв? (О. Гончар, Тронка, 7).
У головах низько. Незручно, бракує чогось, не по собі. Раніш то бувало не дуже-то, а тепер таке пішло, що як не при¬думаєш чого, то наче тобі і в головах низько... (І. Микитенко, Дні юності, І, І, 2).
У голову втовкти. Заставити вивчити, запам'ятати, зрозуміти.
Хоч би ви йому втовкли в голову, що береш раз, а віддаєш сторицею (Г. Тютюнник, Вир, II, 9).
У гречку скакати. Мати позашлюбні любовні зв'язки, зраджувати.
Ач, стара, вже й зуби погнили, а їй зальоти на думці: заманулося на старість у гречку скакати! (М. Кропивницький, Дві сім'ї, II, 6).
...Чи то йому дуже вподобалося, що його жінка в гречку скаче? (Б. Грінченко, Під тихими вербами, II, 6).
Те, що Вустина весела і танцюристка, ще не факт, що вона в гречку скаче... (О. Гончар, Зірниці).
У губу не йде. Про відсутність апетиту через хвилювання, нервове потрясіння, горе, хворобу.
...Удавала, ніби їсть за обідом, хоч їй і в губу не йшло (Б. Грінченко, Під тихими вербами, II, 4).
У диковину собаки нековані (де). Про глуху місцевість, глибоку периферію.
...Чому ж я, дурень, не взяв приклад з професорового сина, не подався туди, де в диковину собаки нековані? Був би сам собі пан (Ю. Шовкопляс, Людина живе двічі, Ніч проти понеділка, XVI).
Узяти за гичку. Притягти до відповідальності, дати прочухана.
Що ж тоді село... подумає про свого голову? Не візьме воно його за гичку? (М. Стельмах, Правда і кривда, XXXVI).
Укусити й меду дати. Зробити нишком капость (про людей підступних, нещирих).
То єхида-лисиця: укусить і меду дасть... (Панас Мирний, Як ведеться, так і живеться, III).
Умити ноги (кому). Прислужитися, виявити покору. (Відгомін Євангелія.)
Він тут мені не раб,
тут я йому готов умити ноги..:
(Леся Українка, В катакомбах).
Умити руки. Зняти із себе відповідальність; відмовлятися від того, до чого був причетним. (Відгомін Євангелія.)
Та чесний чоловік, що злому служить, —
Своєю честю покриває мідний
Лоб підлоти, а стиха плаче й тужить, —
Се вид Пілата, що Христа на муки
Віддав, а сам умив прилюдно руки.
(І. Франко, Що вовк вівцю їсть).
Утерти маку. Дати прочухана, провчити.
Тепер-то він мені свою покаже дяку,
Тепер не втре мені, як вчора, маку...
(П. Гулак-Артемовський, Пан та собака).
