Фразеологізми на літеру П:
Пальцем тикати (показувати) (на кого). Звертати з осудом увагу навколишніх на щось незвичайне (найчастіше негативне) у чиїйсь поведінці.
Куди не ткнеться вона, куди не піде, на неї пальцями будуть тикати: он вона, он! (Панас Мирний, Як ведеться, так і живеться, II).
Пальцем тикати в очі. Вказувати на якісь вади, іноді в не дуже делікатній формі.
Давно, давно Езоп байки писать начав,
Осміював звіряк, над миром глузував,
Кричав на гріх зо всеї мочі
І пальцем тикав людям в очі.
(Л. Боровиковський, Байки).
Памороки забивати. Затуманювати розум, відбирати пам'ять.
Бачу, парубче, що твоє багатство тобі вже зовсім забило памороки (М. Кропивницький, Дай серцеві волю..., II, 3). Не пригадаю, памороки забиті, а десь зустрічалися (О. Копиленко, Зустріч).
Паном діло жити. Жити по-панському.
Мірошник паном діло жив (Є. Гребінка/. Таки паном діло, і хо¬дить, і говорить по-панському! (М. Старицький, За двома зайцями, І, 2).
Парка парити. Гарячкувати, метушитися.
Хлопці бігали, шукали, парили парка — як у воду впала. Ні її, ні Соні (С. Васильченко, Олив'яний перстень, 19).
Перепастися на смик. Дуже схуднути, змарніти.
Уздрівши чоловіка* Олена обривала спів і починала докоряти, що він, Марко, і не обідав, і не вечеряв, і забувся за жінку, і сам перепався на смик (М. Стельмах, Правда і кривда, ХL).
Півня пускати. Зірватись на високій ноті у співі. Як переживав боляче, коли вони не так вели, коли фальшива нота вислизала з їхньої горлянки, коли співак «пускав півня» чи заводив упоперек (Ю. Яновський, Пісня дружби).
Півтора людського. Щось недоладне, хтозна й що.
І про відьми брехня, і про чорти брехня... Таке, що й купи не держиться, півтора людського та й годі! (Б. Грінченко, Під тихими вербами, II, 7).
Під чотири вітри (йти). Іти геть, куди завгодно.
...Коли ти, мовляв, пан, то й вичитуй по-панському, а коли ні, то із села під чотири вітри, а під п'ятий шум пряма дорога!.. (С. Васильченко, Чарівний млин).
Піднести понюхати тертого хріну. Заподіяти неприємність.
Ет, ніколи, практично, чоловік не знає, звідки йому піднесуть понюхати тертого хріну (М. Стельмах, Правда і кривда, XVII).
Підпускати москаля. Брехати, обдурювати.
Були бурлаки всі моторні,
Тут познакомились той час,
З диявола швидкі, проворні,
Підпустять москаля якраз.
(І. Котляревський, Енеїда, III).
Подати рушники. Дати згоду на одруження. (Відгомін народної обрядовості.)
Вони ж посварились з Гнатом: може, на злість йому й рушники подає за Степана! (І. Тобілевич, Безталанна, II, 3).
Позичити очей у сірка. Набратися сміливості, нахабства; відкинути сором'язливість.
Чорт його побери: позичу очей у сірка, нехай трохи покепкує... піду... нехай її буде зверху... (І. Тобілевич, Безталанна, II, 7).
Поли врізати. За будь-яку ціну втекти, позбавитись чогось.
Од скаженого поли вріж та тікай (Панас Мирний, Повія, І, 2). Помазатися паном. Стати паном, жити по-панському. Бач, возний — так і бундючиться, що помазався паном (І. Котляревський, Наталка Полтавка, II, 4).
Попару не знайти. Духу не перевести.
Та за мною парубки було так мордуються, що аж попару не знайдуть, аж тини тріщать (М. Кропивницький, По ревізії, 3).
Посадити на лід. Підвести; поставити у невигідне, скрутне становище.
Приймімось, човни попалім.
Тоді і мусять тут остаться
І нехотя до нас прижаться;
Ось так на лід їх посадім.
(І. Котляревський, Енеїда, II).
Послати на небо. Вбити; позбавити життя.
Сьогодні він заганяє чоловіка пістолетом у воду, а завтра цим же пістолетом пошле когось на небо вівці пасти (М. Стельмах, Правда і кривда, XX).
Поставити крапки над «і». Довести щось до логічного кінця, не залишити чогось нез'ясованим; без потреби уточнювати щось.
Порозмовляти б з Ігорем обережненько, з усією щирістю, з оглядкою на його самолюбство, поставивши всі крапки над «і»... (Ю. Шовкопляс, Людина живе двічі, Понеділок, XII).
Прийде коза до воза. Схаменеться хтось, покориться.
Горбатими тінями у хатнім присмерку сидять старі, немов рішають задане Ґудзем завдання: чи прийде коза до воза? А мабуть, прийде.... (М. Коцюбинський, Фата моргана, І).
— Ага! Прийшла-таки коза до воза! — промовив Бугорський, углядівши Тараса (С. Васильченко, Широкий шлях, IV).
Пройти мідні труби і чортові зуби. Мати величезний життєвий досвід (здебільшого з негативним відтінком).
...Максим Полатайко, який пройшов і мідні труби, і чортові зуби, доладно пустив низом пісню... (М. Стельмах, Правда і кривда, VII).
Просто з моста. Без зволікань, не довго думаючи.
Не знає чоловік, як би то зачати, щоби нібито і просто з моста і щоби дечим не вразити хлопця (І. Франко, Борислав сміється, VII).
